Віршик
Отакий у мене ніс
Утекли в сусіда з клітки
Із кролем вухаті дітки.
Я погнався, а вони
Через просо - в бур’яни.
Я за ними у бур’ян,
Кроленята - під паркан...
А сусід гукає з проса:
- Що ж ти випустив з-під носа!
Отакий у мене ніс:
Через нього - все навкіс!
(Випустити з-під носа - прогледіти).
Взяв я вудку - і до річки,
З братом сів на бережку,
Та не ловляться плотвички Не тріпочуть на гачку.
Я нічого не спіймав,
Біля вудки задрімав.
Тут почув я голос брата:
- Щось ти носом став клювати
Отакий у мене ніс:
Через нього - все навкіс!
(Клювати носом - дрімати, засипати сидячи).
Я образився до сліз:
- Ну і дався вам мій ніс!
Не ступив ніде ні кроку,
Щоб із ним не мав мороки.
Я терплю від нього й досі...
А дідусь: - Не треба сліз!
Зарубай собі на носі,
Що не винен в цьому ніс!
(Зарубати на носі - надовго запам’ятати).
Г. Гхніио
Немає коментарів:
Дописати коментар