Тема «Звук [р], буква "Р"»
ПОДОРОЖ РАВЛИКА РОЗП13НАЙКА
Якось малий Равлик Розпізнайко прокинувся і вирішив: «Сьогодні обов'язково перелізу густі зарості лопухів і дістануся до соснового бору, бо, кажуть, що в прохолодному лісі легко й добре живеться. Та ще і їжі доволі!»
Сяк-так поснідавши, Розпізнайко вирушив у дорогу... Чи довго ліз, а чи ні, та раптом звідкись узялася на його шляху Жабка:
— А куди ж ти так ква-квапишся?
— Ось до цього соснового бору. Там, кажуть, добре жити таким, як я.
Жабка зміряла своїми банькатими очицями Равлика Розпізнайка.
— А ти, бачу, спритний! Справжній ква-кавалер-р-р-р. А твоя ква-квар-тир-р-ра? — поглянула вона на його черепашку. — А чи не доведеться тобі в дорозі переквартируватися?
«А й справді, я ж росту. Зараз ще місця вистачає, а згодом?.. Що робити?» — так міркуючи, прямував далі Розпізнайко.
Він зупинився перепочити, аж тут побачив дядька Слимака:
— Дядьку, — пропищав Розпізнайко, — вибачте, будьте добрі, скажіть, де ви взяли таку гарну, простору хатку?
Розсміявся на це дядько Слимак:
— От мале! Не турбуйся, і в тебе буде така хатка, бо вона підростає разом із тобою.
Попрощавшись із розумним дядьком Слимаком, заспокоєний Розпізнайко продовжив свій шлях.
Нарешті Равлик добрався до соснового бору. Він вибрався нагору по стовбуру деревця — потрібно було добре розгледіти територію і вибрати найкраще для себе місце. Та довго на дереві не затримався, бо пригрівало сонечко, а це не дуже подобалося Розпізнайкові. Він полюбляв прохолоду й поспішив донизу, у зарості свіжої пахучої трави.
(Діти вимовляють перший звук у слові «равлик» — звук [р]. Його позначає буква «Р», схожа на равлика, що лізе по стовбуру молодого деревця).
1. Як звати маленького мандрівника?
2. Куди прямував Равлик Розпізнайко?
3. Додайте літеру, якої не вистачає в словах:
«..ибка», «..ак», «ко..ова», «со..ока», «..ись»,
«ку..ка», «..ічка», «бо..ода», «ма..ка».
Немає коментарів:
Дописати коментар