Тема «Звук [к], буква "К"»
ПРО КОМАНДИРСЬКУ БУКВУ «К»
Якось на початку вересня король Алфавіт видав розпорядження про зустріч жителів королівства Азбуки з учнями першого класу. Букви намагалися причепуритися, якось прикрасити себе, бо всі хотіли сподобатися чемним, охайним, старанним дітям. Букви знали, що в таких школярів і жити буде приємно: тобі запропонують чисті, білосніжні, незім'яті рівненькі зошити, та й усе письмове приладдя буде в порядку.
Хто знає, скільки б тривало те чепуріння...
Аж раптом буква «К» промовила: «Годі вже тягнути час. Першокласники за-чекалися. Потрібно поквапитись і крок-кувати швидко».
— Кроком руш! — подала вона команду й упевнено ступила крок уперед. Буква «К» ішла попереду, вона керувала шеренгою букв і, здається, була задоволена з того. Кожна з букв намагалася йти в ногу з нею.
Товариші букву «К» так потім і назвали — «Командир Крок». Бо вона не лише чітко крокувала, а ще й добре командувала, керувала, указувала напрямок руху буквам до першокласників.
Школярі радо зустріли гостей, по черзі знайомилися з ними, вивчали їх. І кожну з букв вітали, виходячи з-за парт і роблячи крок назустріч, поставивши ногу й руку, як буква «К».
1. Куди буква «К» наказала йти своїм товаришам?
2. Яку команду дала буква «К»?
3. Відгадай загадки, і тоді здогадаєшся, яка буква загубилася в чарівному
квадраті.
1. Я великий, я красивий,
Як біжу я — в'ється грива,
Копитами — туп, туп, туп.
По камінню цок, цок, цок.
(Кінь)
2. З рогами, а не бик,
Доять, а не корова,
Кору збирає,
А кошиків не плете,
(Коза)
3. Хто перший у хату заходить?
(Ключ)
Немає коментарів:
Дописати коментар