Урок 257 (читання) Тема. «Наші зелені друзі»

Урок 257 (читання)

Тема. «Наші зелені друзі»

Мета: удосконалювати читацькі навички, вчити виділяти головне з прочитаного, робити влас­ні висновки та аргументувати їх; розвивати прагнення до розуміння краси природи; учити дітей бути спостережливими, уважними, виробляти звичку планувати власні дії, самостійно контролювати результати своєї праці, розвивати словесну творчість учнів засобами художнього слова; виховувати любов до природи; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання.

Обладнання: малюнки птахів, дерев; магнітофон; аудіозапис пташиного співу; індивідуальні картки для тестування.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 «Пірамідки слів»

небо шибка стрічка шипшина капелюшок

діжка писочок пуп’янки дзеркало шовкова

пасує цікавило зазирала озвалася шубовснула

зраділо втішено гукнула милувалася чепурилася

2 Вибіркове читання дітьми оповідання «Ката-чепурушка» (за Ф. Морою)та його обговорення за питаннями (с. 74–75)

— Прочитайте, якою була Ката-Чепурушка.

— Знайдіть опис гарного капелюшка Кати.

— Чим киця була схожа на Кату?

— Які предмети використовувала дівчинка для самомилування?

— З яким запитанням звертається автор до дівчаток? Чому його це цікавить?

— Розкажіть, чому Кату звали чепурушкою?

— Як дівчина шубовснула в діжку?

3 Міркування

— Чого, на вашу думку, автор хотів нас навчити?

4 Гра «Яке слово зайве?»

• Луна, лисиця, ліс, латка, лото. (Слово «ліс», бо має м’який звук [л′].)

• Ліс, лісок, лис, лісний. (Слово «лис», бо має твердий звук [л].)

— Що ви можете сказати про останню групу слів: ліс, лісок, ліс­ний? (Споріднені слова) Аргументуйте свою відповідь.

— Чому до них не можна додати слово лис?

5 Гра «Впіймай звук»

Коли діти чують слово, у якому зустрічаються звуки [л], [л′], то плес­кають у долоні.

У літак сідає лис,

З міста він летить у ліс.

А лисиця й лисенята

Виглядати будуть тата.

Т. Коломієць

— Що цікавого можна побачити у лісі?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми помандруємо до лісу. Дізнаємося про життя пта­шок у лісі і як у ньому не заблукати. Визначимо, чому ліси назива­ють народним багатством.

IV. Робота над матеріалом уроку

1 Самостійне читання тексту «Ліси — народне багатство» (с. 76)

2 Обговорення прочитаного

— Про що ви дізналися з розповіді?

— Як ви розумієте назву оповідання?

— Що можна було б ще додати до цієї розповіді?

— Як слід ставитися до лісів, і взагалі до природи?

— Що ви робите, щоб зберегти ліси?

3 Робота в парах. Читання вірша В. Ткаленко «Дуб у лісі ріс немарно» (с. 76)

4 Виразне читання вірша

5 Граматичні приклади «Назви дерев»

Пилесос – пиле + наука – ука = ... (сосна).

Диня – иня + голуб – гол = ... (дуб).

Берег – г + коза – ко = ... (береза).

Лялька – л – ь – ка + Марина – мар = ... (ялина).

6 Цікавинка

— Чи знаєте ви, що ліс, у якому ростуть сосни, ялини, ялиці, називають хвойним? Дуб, липа, верба, ясен складають листяний ліс. А от листяні та хвойні дерева утворюють мішаний ліс.

7 Гра «Складіть прислів’я»

— Спробуйте пояснити, чому так говорять.

(Ластівка день починає, а соловей кінчає.)

8 Читання вчителем оповідання «Як Соловейко вскочив у біду» (за Ю. Ярмишем) (с. 78)

— Яка біда трапилася у Соловейка?

9 Словникова робота. Вправи з швидкого та вибіркового читання

соловей соловейко солов’їха солов’ятко солов’їний

по-своєму по-солов’їному по-дроздиному жовтогруда чорноголовка

дрізд славка зяблик вівсянка вівчарик

залилося промайнуло підкорити майнув утне

Промайнути — показатись і швидко зникнути.

— Прочитайте споріднені слова.

— Зачитайте назви птахів. (Розглядування на малюнках.)

— У якому стовпчику записані слова, що називають дію пред­мета? Зачитайте їх. Поясніть їх значення.

Фізкультхвилинка

ПТАШКИ

Крильця пташки розправляють,	(Руки розвести в різні сторони.)
Їх до сонця підіймають.	(Руки вгору, потягнутись.)
Потім можна політати І комашок поганяти.	(Покрутитися, рухи руками вгору та вниз.)
На галявину злетілись, Там зернят вони наїлись.	(Нахили голови назад-вперед.)
Потім знову полетіли, На гніздечко хутко сіли.	(Присісти.)

10 Читання дітьми оповідання

11 Обговорення прочитаного

— Який талант мало маленьке солов’ятко?

— У яких турботах пройшло у пташеняти літо?

— Що сталося на прощальному концерті?

— Чи оволодів маленький соловей своїм

 — солов’їним мистецтвом?

— Чому співакові стало соромно?

— Яке прислів’я передає головну думку твору?

• Майстер на всі руки.

• Пташку пізнають по пісні.

• Згаяного часу і конем не доженеш.

12 Слухання аудіозапису співу птахів

Погляньте-но краще в калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

Щебече, витьохкує, срібно сміється.

Такий же маленький, а як він співа!

Немовби до нас вимовляє слова.

М. Познанська

13 Цікавинка

— Деякі птахи мають хист до передачі навколишніх звуків і навіть людської мови. Найталановитіші з них — папуги, сороки, ворони.

14 Аудіювання

Слухання тексту «Прогулянка» (с. 79). Перевірка засвоєння і розумін­ня змісту тексту.

Тестування

1) У прочитаному оповіданні «Прогулянка» мова йшла про:

а) прогулянку по полю;

б) прогулянку до лісу.

2) Зупинка тролейбуса називалася:

а) Лісова;

б) Школа.

3) Хто навчив хлопчика орієнтуватися в лісі?

а) Батько;

б) бабуся.

4) Кого побачили діти у лісі?

а) Зайченят;

б) птахів.

5) Після прогулянки хлопчаки натомилися так, що

а) навіть говорити не було сил;

б) ледь-ледь дійшли додому.

Діти заповнюють табличку для тестування. Рахують квіточки і визна­чають свою оцінку.

V. Підсумок уроку

— Що цікавого дізналися на уроці?

— Чого навчило нас оповідання «Як соловейко вскочив у біду»?

— Чи потрібно берегти ліс? Як ви це можете зробити?