Урок 271 (читання) Тема. Прислухайся до мови природи. Підсумковий урок. Урок-вікторина

Урок 271 (читання)

Тема. Прислухайся до мови природи. Підсумковий урок. Урок-вікторина

Мета: удосконалювати вміння працювати з текстом, коригувати власні висловлювання, діяти за алгоритмом (пам’яткою), виправляючи помилки; узагальнити вивчений матеріал за рік; формувати вміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, визнача­ти головне, працювати за зразком, учити дітей бути спостережливими, уважними, розвивати творчість учнів засобами художнього слова; виховувати любов до школи, природи; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання.

Обладнання: малюнки із зображенням природи, тварин; магнітофон; аудіозапис «Звуки природи».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1 Гра «Утворіть порівняння»

На дошці — слова: упертий, боязкий, мовчазний, клишоногий, хитрий, балакучий, а також малюнки віслюка, сороки, ведмедя, рибини, зайця, лисиці. Діти повинні утворити порівняння.

• Упертий, як віслюк. • Боязкий, як заєць. • Клишоногий, як ведмідь.

• Хитрий, як лис. • Балакучий, як сорока. • Мовчазний, як риба.

2 Міркування

— Як, на вашу думку, спілкуються між собою риби?

3 Читання казки О. Іваненко «Казка про золоту рибку» (с. 104)та обговорення прочитаного

— Від чого застерігала маленьку рибку мама?

— Чи прислухалася мала до матусі?

— Якою була маленька рибка?

— Чи справді поведінка рибки була небезпечною для її життя? Чому?

— За якими ознаками ми можемо довести, що прочитаний текст є казкою?

— Хто є персонажами цієї казки? (Мама рибки та маленька рибка)

— Дайте їм характеристику. (Рибка — маленька, смілива, до­питлива. Мама-риба — схвильована, розумна, мудра, турботлива.)

— Доповніть речення тексту.

У зграйці маленьких рибок вона була...

Не запливай...

А я від зубастої...

Рибка вертіла...

А рибка насправді була просто...

III. Робота над матеріалом уроку

1 Слухання аудіозапису «Звуки природи»

— Які звуки ви почули?

— Які звуки були мовні, а які — немовні?

— Чи вміють говорити квіти, птахи, риби, звірі?

— А якою мовою спілкуєтесь ви?

2 Ознайомлення з віршем Л. Полтави «Хто як говорить» (с. 106)

— Як говорять діти?

3 Робота в парах. Самостійне читання вірша

4 Виразне читання вірша

— Чи згодні ви з автором, що «все, що живе на світі, уміє роз­мовляти»?

Фізкультхвилинка

ПТАШКИ

Крильця пташки розправляють,	(Руки розвести в різні сторони.)
Їх до сонця підіймають.	(Руки вгору, потягнутись.)
Потім можна політати І комашок поганяти.	(Покрутитися, рухи руками вгору та вниз.)
На галявину злетілись, Там зернят вони наїлись.	(Нахили голови взад-вперед.)
Потім знову полетіли, На гніздечко хутко сіли.	(Присісти.)

5 Читання вчителем вірша С. Жупанина «Рідна мова» (с. 107)

— Що автор у вірші назвав святинею? (Рідну мову)

6 Самостійне читання вірша учнями

7 Виразне читання поезії. Обговорення

— Знайдіть рядки, в яких автор говорить про свою мову?

— З якими почуттями він це промовляє?

— Що є спільного у змісті віршів Л. Полтави та С. Жупанина? Прочитайте.

8 Вікторина «Чи уважний ти читач?»

1) Як народжується слово? («Буква до букви — слово вродилось, заусміхалось, заколосилось». Л. Лужецька «Буква до букви».)

2) «Додай словечко.»

Спершу подумай, а потім... (скажи). Легко сказати та важко... (зробити). Мову веде, наче... (мед тече).

3) Від чого може бути щасливою людина? (А. Зимін «Щаслива лю­дина»)

4) Чим пишаються діти Криму? А чим славиться наш край? (Теплою водою Чорного моря. «Ми живемо в Україні»)

5) Навіщо вітатися з незнайомими людьми? (За В. Сухомлинським «Скажи людині: “Доброго дня!”»)

6) Доберіть споріднені слова до слова весна. (Весна, весняний, вес­нонько, веснянка, весніти)

7) Чому журавлів називають веселиками? (Вони веселять око і душу людей, коли летять навесні до рідних гнізд. С. Пушик «Журавлі-веселики»)

8) Яка квітка є провісницею весни? (Підсніжник. «Підсніжник» (за Б. Вовком))

9) Чому мама не впізнала ведмедика з оповідання «Різнокольоро­ві звірятка» (за М. Пляцковським)? (Бо він перефарбувався в зелено-синій колір.)

10) Хто є няньками у звірячих родинах? (У ведмедів няньки — старші діти, а у вовків — молодий вовк. «Звірі-няньки»)

11) Хто розбудив ліс навесні? (Глухар своєю піснею. І. Прокопенко «Хто розбудив ліс»)

12) Як говорила мама про своїх маленьких їжачків в оповіданні «Їжаченята» за В. Сухомлинським? («Та хіба ж ви колючі, дітки мої ріднесенькі? Волоссячко у вас м’яке, як льон. Та ви ж пухкенькі, мов подушечки!..»)

13) Що здивувало Наталю в оповіданні А. М’ястківського «Соне­чко»? (Що сонечко кругом за нею ходить.) Чи насправді так відбувається?

14) У якому оповіданні хлопчик після відвідування бабусі в селі вирішив стати ветеринаром або дресирувальником? («Весняні канікули»)

15) Продовжіть порівняння: голубі очі, мов..., золоті коси, як..., червоні губи, як... . А що було чорне, як земля? (Брудні руки дівчинки. Т. Білецька «Корисна розмова»)

16) Про яку тварину розповідав Марко в оповіданні Д. Чередни­ченка? («Жирафа у метро»)

17) Що здивувало Оксанку вранці на подвір’ї? (Гудіння бджілок над квітучою вишнею. «Дивний ранок»)

18) Що таке козубень? (Кошик)

19) Назвіть на кожен колір веселки квітку. (Червоний — мак, тро­янда; оранжевий — чорнобривці; жовтий — кульбабка; зеле­ний — трава; голубий — дзвоники, незабудки, льон; синій — волошки; фіолетовий — фіалка, бузок.)

20) Знайдіть слово, у якому не пишеться м’який знак: день, дощ, липень. Як це пояснила Г. Плахотнюк в своїй казці «Пригоди м’якого знака»?

21) Що сталося з Катою-чепурушкою з оповідання Ф. Моро? (Вона впала у діжку з водою, задивившись на себе.)

22) Яка біда трапилася із соловейком із твору «Як соловейко вско­чив у біду»? (За Ю. Ярмишем)

23) Для чого слід вживати овочі?

24) Розкажіть, як мишенятко зупиняло час. («Як мишенятко зу­пиняло час» (за І. Полагутою))

25) Відгадайте загадку.

Червоненька і смачненька,

дуже з вигляду гарненька,

і боки у неї пишні,

літом смачно їсти... (вишні).

— Кого пригостив Івасик вирощеними власноруч вишнями? (Г. Храпач «Вишенька вродила»)

10 Читання вчителем звернення авторів підручника до школярів та вірша О. Сенатович «Розумій мову природи» (с. 108)

11 Складання завдань на літо

• Спогайрісте аз доюприро. (Спостерігай за природою.)

• дьБу питдоливим. (Будь допитливим.)

• Розляймов ноюрід моюво. (Розмовляй рідною мовою.)

• Батога тачий. (Багато читай.)

IV. Підсумок уроку

Прочитайте зашифрований лист, називаючи по порядку перші букви назв предметів.