Урок 267 (читання) Тема. Загадки пригадаємо, нові прочитаємо. Урок-подорож

Урок 267 (читання)

Тема. Загадки пригадаємо, нові прочитаємо. Урок-подорож

Мета: продовжувати вчити дітей відгадувати загадки, виділяючи основні ознаки предметів; ознайомити учнів з різними видами загадок; формувати вміння аналізувати навчаль­ний матеріал, порівнювати, визначати головне; тренувати спостережливість, уважність; розвивати образність мовлення учнів; виховувати любов до природи, вчити працювати спільно.

Обладнання: малюнки птахів та їх гнізд; картки для парної роботи; кросворд.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Весела, а не пісня.

Розумна, а не книга.

Коротка, а не приказка.

Народна, а не казка.

Що це?

— Правильно, діти, це загадка. Сьогодні ми будемо продовжу­вати відгадувати різні загадки, подорожуючи містом Акдагаз. На чому ж ми вирушимо у путь? Здогадайтесь. Це новий, зручний, по­рожній, комфортний а __________с. (Автобус) Отже, вирушаємо!

План подорожі

1. Науково-довідкова зупинка.

2. Зупинка — головна площа Відгадайка.

3. Зупинка Акровірш.

4. Зупинка Читайко.

II. Робота над темою уроку

Науково-довідкова зупинка

• Уточнення знань про загадку.

— Що ж таке загадка?

Загадка — широко поширений жанр народної творчості. Для загадок властиві образні зображення якогось предмета чи явища, або дотепне запитання з метою виявлення кмітливості того, хто від­гадує.

Цікавинка. Загадки відомі ще з прадавніх часів. Греки та римляни влаштовували змагання на розгадування загадок. Переможець одержував приз. У деяких легендах, казках, піснях розповідаєть­ся, що іноді від правильної відповіді на загадку залежало життя людини.

— Пригадайте українську народну казку «Мудра дівчина». За допомогою якої загадки пан розв’язав суперечку з приводу корови між багатим та бідним братом?

— У наш час загадка є одним із видів розваг. Відгадування за­гадок розвиває кмітливість, уміння зіставляти, порівнювати пред­мети чи явища і знаходити в них схожість.

Зупинка — головна площа Відгадайка

• Відгадування загадок кросворда.

1) Ви бували на баштані?

Дині стигнуть там духмяні!

Стереже їх татків тато...

Ще як нам його назвати? (Дідусь)

2) Коли він маленький —

То нас зігріває,

Коли підростає,

То трохи лякає,

Коли завеликим

Він робиться дуже,

Скоріше пожежника

Викличи, друже! (Вогонь)

3) Кучерявий кожушок

Скаче в полі: скік та скок.

Має він чотири ніжки,

Невеликий хвостик, ріжки. (Баранець)

4) Дозріва на гілочці,

Ласують ним білочки,

Люблять хлопчики й дівчатка

Ті хрумкі смачні зернятка. (Горіх)

5) Півник співає —

Сонечко вітає.

Всі прокидаються,

Вмиваються, вдягаються:

День починається...

Як це називається? (Ранок)

— Які слова вам допомогли відгадати останню загадку?

— На яке питання вони відповідають? (Що робить? Що роблять?)

— Що вони означають? (Це слова — дії предметів.)

— Яке слово у нас з’явилося у кросворді?

— Як ви його розумієте? (Добро — це все позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям. Добра, ко­рисна справа, вчинок і т. ін.)

— Яке добро зробив хлопчик в оповіданні Г. Храпача «Вишень­ка вродила»?

• Виразне читання оповідання Г. Храпача «Вишенька вродила» (с. 94–95)

— Які добрі справи робили ви?

• Тренувальні вправи з розвитку навичок читання (с. 102, завдан­ня 1–5)

• Слухання загадок та співвіднесення їх з малюнками (с. 100)

• Робота в парах. Самостійне читання загадок

Фізкультхвилинка

ВПРАВИ-ІМІТАЦІЇ

Щоб город перекопати, Що беруть до рук? (Лопату)	(Нахили тулуба вперед-назад.)
Потім у глибоку грядку Висівають що? (Зернятко)	(Нахили вперед, руками торкаючись підлоги.)
Треба сонце і тепло, Щоб зернятко... (проросло).	(Нахили ліворуч-праворуч з піднятими над головою почергово то правою, то лівою рукою. Потім потягнутися всім тулубом, піднявши руки вгору.)
А чому рослина сходить? Бо корінчики п’ють... (воду).	(Присідання, руки перед собою паралельно до підлоги.)
А щоб добрим був врожай, Ти зі мною пострибай.	(Стрибки на місці на двох ногах.)

Зупинка Акровірш

• Читання акровірша Л. Глібова «Морква» (с. 95)

• Уточнення розуміння дітьми терміна акровірш.

— Чи здогадалися ви, як утворений акровірш?

— Що в ньому особливого? (Вірш написаний так, що перші букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово або навіть словосполучення, що є відгадкою-предметом, описаному в ньому.)

— Ти, Максимку, щось притих? — Я читаю акровірш! — Що ж воно ото за штука? — Запитав дідусь онука.	— Перші літери рядків Зверху вниз я разом звів, Ось і вийшло слово з них, Це, дідусю, акровірш.
Їх, голок, багато в мене, Жалять, знаю достеменно, А дітей я не колю, Часом молочко в них п’ю. Осінь тільки-но до лісу — Кину бігать, в схов залізу. М. Романенко	Бджілка в вулику жила До роботи беручка. Жало мала ядовите Осам відсіч щоб давати. Літо ціле працювала А зима прийшла — сховалась. В. Іванишин
Вплету у свій вінок веселі квіти І сонця промені, ласкаві та ясні, Небесну височінь, яскраве літо, Обійми матері і посмішку привітну, Калинове намисто і пісні... Соловейко вмостився на гілці — Попливло щебетання у світ. І душа, мов на дивній сопілці, Вирушає в чарівний політ... Сипле зранку білий сніг На дахи, дороги, поле, І кидається до ніг, Жвавий, наче срібний сміх, Огортає все довкола, Кличе за собою всіх!	Велетень пустині, Елегантний красень. Рівних він немає, Більш цікавий дітям. Люблять і дорослі. Юрбою зустрічають, Добром проводжають. Є. Антощак Ширяє під лісом високо, У поле заверне, що обіч, Лиш тільки прицілиться оком — І зразу пірнає на здобич. Кролят, пташенят забирає, А часом і курку хапає.

— Назва якої пташки зустрілася серед відгадок? (Шуліка — ве­ликий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загну­тим дзьобом; коршак.)

— Яких птахів ви знаєте? Як вони роблять своє гніздо?

Зупинка Читайко

• Гра «Загадкове оповідання».

— Спробуйте прочитати оповідання з пропущеними частинами слів.

Під дах... Миколчи... ха... з...пили г...здо ласті... . Івін рад... — ра­дісіньк... . Ід... ото з Та...сик... ву...цею і рап... Ми...лка:

— О, мо... ла...вки по...тіли! Бач...?

(Під дахом Миколчиної хати зліпили гніздо ластівки. І він радий-радісінький. Ідуть ото з Тарасиком вулицею і раптом Ми­колка:

— О, мої ластівки полетіли! Бачиш?)

• Ознайомлення з текстом «Хатка на тополі» (за В. Чухлібом) (с. 103).

— Слухайте уважно та спробуйте визначити персонажів твору.

— Читання оповідання дітьми.

— Обговорення прочитаного.

— Де зліпили гніздо ластівки?

— У кого поселилися шпаки?

— Як тато з сином «запросили» до свого саду шпаків?

• Розглядування ілюстраційного матеріалу із зображенням гнізд птахів.

Цікавинки. Десять цікавих фактів про птахів і їх гнізда.

10-те місце. Наймайстерніші будівельники гнізд — ткачики. Вони навчилися не тільки переплітати, але і зв’язувати вузлами рослинні волокна і травички. Вони можуть за декілька хвилин роз­пустити на волокна великий пальмовий лист.

9-те місце. Найміцніші гнізда будують пташки руді пічники. Вони роблять їх з грудочок глини, змішаної з гноєм. Висохле на сонці гніздо можна розбити хіба що кувалдою.

8-ме місце. Найкрихкіші гнізда будують чубаті стрижі. Фак­тично, гніздо — це крихітна пластинка зі слини і пари шматочків кори. «Гніздо» витримує вагу одного-однісінького крихітного яєч­ка, а батьки сидять поряд на гілці.

7-ме місце. Стрижі використовують як будівельний матеріал власну слину. З її допомогою вони склеюють пушинки, клаптики паперу та інше сміття, що літає у повітрі.

6-те місце. Стрижі-салагани будують гнізда тільки зі слини. Саме з цих гнізд роблять знаменитий суп: у звареному вигляді гніз­да схожі на смачний розчин желатину. Оскільки гнізда салаганів їдять, їх великі колонії стали великою рідкістю.

5-те місце. Найсучасніше гніздо було продемонстроване на од­ному з орнітологічних з’їздів: це було вороняче гніздо, цілком зроблене з алюмінієвого дроту.

4-те місце. Найбільш спартанське гніздо влаштовують пальмо­ві стрижі. Вони приклеюють до нижньої частини пальмового листа смужку слини, а на неї наклеюють два яєчка. Пташенята ростуть в цьому «гнізді» у підвішеному вигляді.

3-тє місце. Гніздо королька важить усього 20 г, зроблене з паву­тини і заізольоване пухом, так надійно зберігає тепло, що мама може залишати в нім яйця на цілих півтори години. Під час дощу гніздо вбирає 60 г води, залишаючись при цьому абсолютно сухим усередині. Коли пташенята підростають, гніздо розтягується від­повідно до їх розмірів.

2-ге місце. Великі птахи, наприклад орли або лелеки, часто пе­редають свої гнізда у спадок. Одним з найстаріших зі знайдених орнітологами було гніздо білих лелек, яке проіснувало 400 років.

1-ше місце. Зрозуміло, що кожне нове покоління птахів у таких випадках ремонтує та оновлює гніздо. У результаті маса гнізда весь час збільшується. Найважчим в світі було гніздо білоголових орла­нів: воно важило 2 тонни.

• Розвиток мовлення.

— Спробуйте скласти загадку про пташку, яка вам подобається.

• Робота в парах. «Переплутанка».

— Відтворіть загадку та відгадайте її.

Чорні блискавки ... На льоту комах ... Перед сильною ... Б’ють у сполох над ...

водою. літають, хапають. грозою

Відповідь: Чорні блискавки літають,

На льоту комах хапають.

Перед сильною грозою

Б’ють у сполох над водою. (Ластівки)

У садочку понад ... Я зробив йому ... Він навколо ... Засміявся й ... Здогадались ви, однак,— Хто в нас ...

хатину. поселився?.. оселився. тином обдивився,

Відповідь: У садочку понад тином

Я зробив йому хатину.

Він навколо обдивився,

Засміявся й оселився.

Здогадались ви, однак, —

Хто в нас поселився?.. (Шпак).

Міркування. Чому не можна руйнувати гнізд птахів?

III. Підсумок уроку

— Пташки показали нам дорогу додому. Завершилася наша по­дорож.

— Що вам найбільше сподобалось?

— Чого навчилися? Що зацікавило? Здивувало?