Урок-зустріч з казкою

Урок-зустріч з казкою

Тема: «Інсценізація казки. Українська народна казка “Рукавичка”».

Мета: вчити дітей сприймати казку, слухаючи читання учителя, відріз­няти суттєві ознаки, спостерігати за структурою і сюжетом казки; роз­вивати словниковий запас учнів, навички читання за особами, уміння порівнювати образи; формувати уміння переказувати казку, зіставляючи зміст прочитаного тексту й ілюстрацій; виховувати почуття дружби.

Обладнання: предметні малюнки (для проведення вправ на розвиток, артикуляції); картки для вдосконалення навички читання, планшети для записів, електрифікована таблиця, силуети зайців, ілюстрації до казки «Рукавичка», маски тварин.

Піп уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І.  Організаційна частина

Учитель

Ми зібрались в класі дружно, Щоб добре читати,

І про українські народні казки Цікаве пізнати.

II.         Мовна розминка

1.                   Вправа для розвитку дихання.

1)       «Свічка».

Візьміть вузеньку смужку паперу й, уявивши собі, що це свічка, дму­хайте на неї. Струмінь видиху повинен бути без різких коливань — па­пір контролює рівність видиху

2)        «Звуконаслідування».

Ця вправа тренує різні види видихів. Пригадайте й відтворіть різні звуки природи і життя: свист вітру, шум лісу, писк комара, скрекотіння сороки, гарчання собаки, звук дзвінка.

2.                    Вправи на розвиток артикуляції.

1)       «Смачне варення».

Мета: виробляти рухи широкої передньої частини язика вгору і по­ложення язика, близького до «ківшика».

Нашій Шурі дуже мило

На губу варення сіло,

Треба їй язик підняти —

З верхньої губи злизати.

2)        «Годинник»

Мета: виробляти ритмічність та диференційовані рухи язика.

Відпочив і потягнувся (язик висунути вперед),

Вліво — вправо повернувся,

Мов годинник вправо так:

Тік-так, тік-так, тік-так, тік-так.

3)        «Лопатка».

Мета: виробляти уміння утримувати язик у розслабленому стані.

Хай лежить, відпочиває,

Під рахунок подрімає. (Рахунок до 10)

3.                    Робота над скоромовкою.

Старий качур крекче качці:

— Ти чудо бачила чи ні?

До річки човен мчав на тачці,

По річці — тачка на човні.

(Читаємо очима, потім — губами, потім пошепки, вголос, ще голосніше. Повільно — швидко.)

4.                    Вправи для вдосконалення читання

1)       Антиципація частин прислів’їв і приказок.

Про вовка примовка, а... (вовк тут як тут).

Як вовка не годуй, а... (він у ліс дивиться).

Вовка боятися — ... (в ліс не ходити).

В очі лисицею, а... (за очі вовчицею).

Зайця ноги носять, вовка... (зуби годують).

2)        Розширення кута зору.

Читання за стрілочками.

ХУ                    ПРИ                          до                       ки

ВОВК                       ДИЙ                          БІГ                           РІЧ

Прочитайте ланцюжок.

Б чи Д?

Із □ удки песик Визирає: — Це хто На □ удці гарно грає?

3)        Гра «Яка буква заблукала?».

Робота з картками.

III.             Перевірка домашнього завдання

—   З якою казкою ми ознайомилися на минулому уроці?

1.                  Хто краще проспіває пісеньку Кози і Вовка?

2.                    Робота в парах. Переказ казки «Вовк та козенята».

3.                    Показати з допомогою пантоміми цю казку.

4.                    Робота за картками.

—   Прочитайте уривок із казки.

Жила собі коза. У неї було семеро козенят. Збирола наво собі тин- хаку в ісіл. огоКожн дян лаходи азко в сіл аз їжею. маСа ідеп, а ткамді канаже кнутизам инкухат і муконі рейдве не нятивідчи...

...Не ниливідчи тазеняко ковівов. явПосто інв, ступокав і шовпі.

нуласяверПо зако домудо і хвалипола окдіт аз ет, що ковівов рейд­ве не чиниливід.

(Жила собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам нака­же замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти...

...Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов.

Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові две­рей не відчинили.)

IV.            Актуалізація опорних знань

—   Хто є головними героями казок? (Тварини)

—   Чи подобаються вам казки?

—   Назвати персонажі прочитаних казок.

Вовк, козенята, лисиця, їжак, кіт, пес, журавель, лебідь, щука, рак, собака, гуси, кури, коти, дід, мишка, жабка, зайчик, кабан, ведмідь, пан, бідняк.

—   Кого з перелічених персонажів ми маємо вилучити, щоб залиши­ти тільки тварин? (Дід, пан, бідняк)

—   Яким одним словом можна назвати цих героїв? (Люди)

—  Тварини поділяються на свійських і диких. Записати слова, які на­зивають усіх свійських тварин, яких ми зустрічали в казках.

Козенята, кіт, пес, собака, гуси, кури, півень.

—   Записати слова-назви птахів, про яких ми читали в казках.

Журавель, лебідь, гуси, кури.

(Діти працюють на планшетах.)

V.                    Повідомлення теми і мети уроку

—    Сьогодні ми продовжимо роботу над казками.

Діти, до нас урок проситься казковий герой. Ну, а хто це, ви зараз дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Хвостата, носата, руда і зубата.

Уміє, хвостата, нечутно ступати,

В курник залізати, тягнути курчата.

Як злодійку звати?

—   Пригадайте, в яких казках ми зустрічаємось з лисичкою.

«Лисичка і Журавель» ^------- у Лисичка ----------- ► «Солом’яний бичок»

«Котик і Півень»                     «Колобок»                  «Коза-дереза»

VI. Відгадайте ребус, і ви дізнаєтесь, в якій ще казці ми можемо зус­трітися з Лисичкою.

VII.        Робота над казкою

—    Дуже лисичці дошкуляють зайчики. Дивіться, скільки їх зібра­лось на поляні. Але ці зайчики незвичайні, вони принесли нам завдання на урок. Вони втечуть від лисички в тому разі, коли виконаємо їх за­вдання.

1.                   Слухання казки (читання казки вчителем).

2.                    Перевірка первинного сприймання

—   Яких героїв ви запам’ятали?

—   Де взялася в лісі рукавичка?

—   Хто перший поселився в рукавичці?

3.                    Словникова робота.

—    Ось і з’явився перший зайчик!

Його завдання: ознайомити вас з незрозумілими словами, які будуть у казці, а також допомогти правильно вимовляти слова в тексті, дотри­муючись наголосу.

Скряботушка скрекотушка побігайчик братик іклан набрід прибіг

—   Першого зайчика ми врятували від лисиці!

4.                   Читання казки кращими учнями.

5.                                             Завдання цього зайчика — «прочитай, будь ласка, казку».

  Мовчазне читання.

—      Зайчик наступний пропонує провести мовчазне читання, ігри «Блискавка», «Губи».

Зверніть увагу на розділові знаки в кінці речень, на інтонацію, з якою їх треба прочитати.

—   Чи в повному обсязі розміщено казку у підручнику?

—   Якої частини немає?

6.                  Ланцюжкове читання.

—   Цей зайчик пропонує прочитати казку ланцюжком.

7.                   Вибіркове читання

—   Завдання цього зайчика: провести вибіркове читання.

—   Прочитайте зачин казки.

—   Прочитайте назви тварин, що оселилися в рукавичці.

—   Кого звірі не хотіли впускати? Прочитайте чому.

—      Знайдіть у казці речення, в яких було б найменше (найбільше) слів.

—   Знайдіть у тексті речення, які читаються швидко, голосно.

—   Знайдіть і прочитайте речення із однорідними членами речення.

8.                   Робота з електрифікованою таблицею.

—   Зайчик пропонує знайти місце звіра у творі.

Розташуйте за допомогою цифр імена дійових осіб у тому порядку, в якому вони з’являються у творі. Визначте, хто зайвий.

1)       Жабка-скрекотушка.

2)        Вовчик-братик.

3)       Лисичка-сестричка.

4)        Мишка-скряботушка.

5)        Зайчик-побігайчик.

6)        Кабан-іклан.

7)        Ведмідь-набрідь.

8)        їжачок-лісовичок.

9.                    Фізкультхвилинка

Учитель. Герої казки нині у нас в гостях. І зараз ми попросимо фіз- культхвилинки провести свої!

МИШКА

Очей своїх з мишки

Кіт Вася не зводить,

Направо, наліво

Очицями водить.

А мишка кружляє,

А мишка гуляє,

Про хитрого Васю

Нічого не знає!

ЗАЙЧИКИ

Сірі зайчики маленькі,

Вушка є у них довгенькі.

В лісі грались, веселились,

Працювати вже втомились.

А щоб добре працювати,

Треба трошки пострибати.

ВЕДМЕДИКИ

Йшли ведмедики малі,

Нахилились до землі.

Потім встали, руки — в боки,

І зробили три підскоки,

Потім розгинали плечі.

Рівні спинки у малечі!

Руки вгору, опустили

І за парти тихо сіли.

10.         Аналіз змісту казки та висновки.

—   Зайчик пропонує нам поміркувати над змістом казки.

Як могли вжитися в одній рукавичці боягузливий зайчик і хитра лис­ка, злий вовчик, грізний кабан?

—   Чи можна сказати, що звірі були хорошими, доброзичливими дру­зями?

—   Що корисне ми можемо взяти для себе з цієї казки?

11.           Гра «Голова — хвостик».

—    Наступний зайчик пропонує знайти кінець речення до прочита­ного початку.

12.           Гра «Прочитай прислів’я» (за картинками).

—    Дуже вже кортить зайчику-побігайчику, щоб ми закреслили всі букви М, Ф і прочитали прислів’я до казки

ХМОФЧ ІТІМСФНМО, ЗМАФТФЕ ЗФАМТМИШФНО.

(Хоч і тісно, зате затишно.)

13.           Робота над ілюстраціями.

—   Зайчик прийшов не з пустими руками, а приніс ілюстрації до каз-

Розмістимо їх по порядку, вони допоможуть інсценізувати казку. Ми будемо бачити тварин, які по черзі поселилися в рукавичці.

14.           Інсценізація казки «Рукавичка».

—   Цей зайчик вручає нам маски тварин.

Давайте намалюємо живу «рукавичку». (Діти стають по колу.)

—   Тепер вивчимо слова:

Ось у лісі на стежині Рукавичка лежить.

Вона тепла і велика,

Всіх до себе манить.

—    Ці слова будемо повторювати кожного разу перед приходом на­ступної тварини до рукавички. (Ось біжить Мишка, зупинилась і стоїть, заглянула й увійшла в «рукавичку» — коло. За нею Жабка, за Жабкою — Зайчик, за Зайчиком — Лисичка і т. д. І, нарешті, прийшов Ведмідь.)

Ведмідь. А хто-хто в рукавичці живе?

Мишка. Я, Мишка-скряботушка!

Жабка. Я, Жабка-скрекотушка!

Зайчик. Я, Зайчик-побігайчик!

Лисичка. Я, Лисичка-сестричка!

Вовчик. Я, Вовчик-братик!

Кабан. Я, Кабан-іклан!

Ведмідь. А я Ведмідь-набрідь. Як вас багато! Пустіть і мене.

VIII.  Підсумок уроку

—   Яку казку ми прочитали?

В лісі звірам всім на втіху Що згубив старенький дід?

Влізли мишка туди й жабка,

Заєць, лиска, вовк, ведмідь,

Ще й кабан-іклан. Будь ласка,

Пригадайте, що за казка. («Рукавичка»)

—   Чого вона вчить?

—    Складіть прислів’я зі слів до казки (парна робота).

НЕ КОЖУХ ГРІЄ ЧУЖИЙ.

(Чужий кожух не гріє.)

ХТО НА НЕ БУВАВ МОРОЗІ, НЕ ЛИХА ТОЙ ЗНАВ.

(Хто на морозі не бував, той лиха не знав.)

ТИ ЗАЙМИ НЕ, ЧУЖЕ ПЕРЕСТУПИ.

(Чуже переступи, та не займи.)

ВОЗА ЧУЖОГО З Й ДОРОГИ СЕРЕД ЗЛАЗЬ.

(З чужого воза й серед дороги злазь...)

—     Послухайте віршик Л. Полтави, який називається «Рукавиця», і скажіть, кого дівчинка поселила у рукавиці.

РУКАВИЦЯ

Білі, мов з кришталю,

Вулиці села.

Йшла маленька Галя,

Дивну річ знайшла.

А яку?

Ось таку:

І широку, і тяжку,

Ніби вилиту із криці Велетенську рукавицю.

В ній зуміли б поміститься,

Може, й тридцять рученят.

Галя рукавицю Узяла мерщій,

Буде грітись киця Залюбки у ній.

А яка?

Ось така:

І велика, і пухка,

І старенька вже, вусата.

Тяжко їй на піч стрибати —

В рукавиці буде спати,

Буде спати залюбки.

(Л. Полтава)

—   Чому дівчинка вирішила, що кішка буде спати у рукавичці?

—    «Опишіть» котика руками (аналогічна робота проводиться із об­разами тварин, що є героями казки).

—   Чи сподобався вам урок?

—   Яке завдання зайчиків було найважче (найлегше)?

—    Ми зробили добру справу — врятували від лисички всіх зайчиків.