Урок-мандрівка
Тема: «Закріплення
вивченого матеріалу про звуки мови. Моделювання слів односкладових, двоскладових».
Мета: закріпити
вміння моделювати односкладові та двоскладові слова, відповідно до схем
ставити слова, утворювати різні злиття із запропонованих учителем звуків,
чітко й швидко промовляти віршики, насичені певним звуком; розвивати
мовно-рухові відчуття; виховувати турботливе ставлення до природи, культуру
мовленнєвого спілкування.
Обладнання: ілюстрації
із зображенням картин осені, репродукція картини «Золота осінь», малюнки дерев,
білки, грибів, зайця, роздавальний матеріал до гри «Допоможіть кожному
потратити додому», грамзапис п’єс П. І. Чайковського з циклу «Пори року».
Тип уроку: урок систематизації знань.
ХІД УРОКУ
I.
Організаційна частина. Перевірка
готовності до уроку
Звучить грамзапис П.
І. Чайковського «Пори року».
II.
Повідомлення теми і мети уроку
— Діти, на сьогоднішньому уроці ми помандруємо до
осіннього лісу. Дідусь-лісовичок запросив нас у гості. Тож вирушаймо!
А чому цей ліс такий красивий? Якими
словами можна описати (назвати) ліс?
Ліс — червонястий, жовтий, чарівний, замріяний, чудовий,
прекрасний.
(Використовую
репродукцію картини І. Левітана «Золота осінь».)
— А щоб потрапити нам у гості до дідуся-лісовичка,
необхідно відгадати загадки й записати моделі цих слів.
А зараз будемо
тихенько йти (виконують тупотілку) й слухати вірш про ліс:
Ой у лісі, ой у
лісі
Мох закрив
поляни лисі,
Скрізь
ялини та дуби,
А
під кущиком — гриби.
На галявині суниці
Лісові клюють синиці.
І
завзятий дятел — стук! —
Гострить
дзьобика об сук.
Тут живуть
хороші звірі —
їжачки, зайчата
сірі.
Кожен з них прибігти рад
Прямо в казку для малят.
— А тепер відпочинемо на лісовій галявині і
прислухаємося до співу пташок, до стуку дятла, про якого говорилося у вірші.
Є час для відгадування загадок.
Загадки
У білій одежині,
в хустині жовтенькій
Сумує край долини тонесенька
Оленка. (Береза)
Ніщо не летіло, ніщо не злякало,
А вся
затремтіла, а вся задрижала. (Осика)
Сини в шапках, а батько — ні. (Дуб, жолуді)
Стоїть при дорозі на одній нозі,
Шапочку має та
нікого не вітає. (Гриб)
III.
Мандрівка до лісу
1.
Розвиток
мовлення.
— Діти, а як називається це дерево, що росте в лісі? (Дуб)
(Малюнок дуба із
дуплом.)
— А чому в загадці його названо батьком? (Він має
багато «жолудів- синів».)
— А чиє то дупло в дубі? І хто так швидко перескакує з
гілки на гілку? (Білочка)
— А зараз послухайте початок казки про двох білочок і
продовж- те її.
Жили собі дві
білочки в густому лісі. Однаково гарні, пухнасті, але не однакової вдачі. Одна
з них цілий день трудилася. То збирала горішки, то гриби, то жолуді. І все це
складала у дуплі дерева на зиму. А друга білочка тільки те й робила, що цілими
днями стрибала з гілки на гілку.
Діти можуть
продовжити казку так:
Особливо любила
вона ялинкове насіннячко. Ласувала ним цілісінький день. Не готувалася мала
господиня до зими. Настали морозні дні, а в неї в комірчині немає харчів.
Пострибала до подруги просити поради. А вона їй відповідає: «Хто дбає, той і
має».
— Що зробила перша білочка?
Вказуємо у схемі
перший і останній звуки. Діти визначають картками кількість звуків у словах:
горіхи 6 зв. гриби 5 зв. жолуді 6 зв.
2.
З’ясування
значення слів.
— А зараз давайте помандруємо далі.
Зверніть увагу на
кленовий листок.
Ось широке листя
клена: п’ятикутне і різьблене,
Наче скульптор
різаком працював над тим листком.
Листочок пропонує
нам свої завдання:
«Я
— листок. А де ви ще можете зустріти мою назву, крім дерев і кущів?». (У зошиті,
блокноті, книжці)
— Чи правильно записана схема слова «листок»?
Викладіть її з карток на парті.
— Діти, кленовий листочок ще дещо хоче запитати у вас. (Малюнок
підберезовика і зайця)
— Чому предмети так називаються?
Підберезовик — це гриб; має таку назву
тому, що росте під березою.
Заєць (діти не знають походження цього слова).
—
Послухайте
віршик:
—Куцохвостику
вухатий, чому зайцем тебе звати?
— Так
давно мене назвали і на вуха не зважали.
Бачили, що
молодець, і назвали стрибунець.
Бо «заяти» — то
«стрибати».
Сам ти можеш
порівняти:
Продавець — від продавати,
Видавець — від видавати,
Ну, а заєць — від заяти,
Щоб ясніше — то стрибати.
— Складіть речення про гриби, зайця.
3.
Ознайомлення з
формою листків.
— Ось підходимо до наступних дерев. Що це за дерева? (Діти-
п’ятикласники у вбранні різних дерев.) Розглянемо листочки цих дерев.
1-
й учень
У верби
листки довгенькі,
Гостроверхі і
дрібненькі,
Все лопочуть
потихеньку Під вітрами навесні.
2-
й учень
У сосни зеленотканий
Свій наряд — тонкі голки.
Он біленькі
серги-слізки Вкрили гілочку тонку.
Легко нам впізнать берізку.
— Назвіть перші звуки у словах назвах дерев.
Охарактеризуйте їх.
— Який останній звук у цих словах?
— Утворіть злиття з попередніми звуками. (Ва, са, ба)
— У назві якого дерева є два однакові звуки? (Сосна)
4.
Гра «Про кого так
говорять?»
— Ось і наш дідусь Лісовичок. За те, що вміємо
поводиться в лісі й виконали всі завдання, він пропонує нам ігри.
Про кого так говорять в казках та оповіданнях?
Сірий... (вовк).
Клишоногий... (ведмідь).
Косий, побігайчик... (заєць).
Білобока... (сорока).
Хитрячок... (їжачок).
Руда, кума, шахрайка... (лисичка).
—
Поділимо слова на
склади.
—
Яке серед цих
слів найдовше, найкоротше?
—
В якому слові
один голосний звук?
5.
Рухлива гімнастика.
Імітація рухів мешканців лісу (з різним видом
завдань).
6.
Гра «Допоможіть
кожному потрапити додому».
Діти правильно розкладають картинку тварини і
навпроти — її будиночок.
Ведмідь — барліг риба — акваріум собака — будка шпак
— шпаківня бджола — вулик жаба — вода птах — гніздо білка — дупло миша — нора
7.
Гра «Яка пора
року зображена на малюнку?».
(Ілюстрації лісу в кожну пору року.)
IV.
Підсумок уроку
—
Що вам найбільше
сподобалося робити на уроці?
—
Які ж дерева
ростуть у лісі?
—
А які тварини
живуть?
Наче в казці побували ми сьогодні.
І красива вся природа, і багата!
Немає коментарів:
Дописати коментар