АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИН ТА ЇХНЯ ЗМІНА
Мета: вчити учнів називати і розпізнавати агрегатні стани речовин; розвивати пам’ять, мислення; виховувати інтерес до навколишнього світу.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Відповіді на запитання для повторення з рубрики «Перевір себе» (с. 163)
2. Індивідуальні завдання
Високий рівень
Доберіть та запишіть до таблиці назви тіл і речовин.
Тіло Речовина
Достатній рівень
1. Закресліть назви предметів, що не належать до неживої природи.
Сонце, хмара, заєць, повітря, вода, клен, планета, пісок.
2. Підкресліть однією рискою назви тіл, а двома рисками — назви речовин.
Крапля води, кисень, вода, сталевий дріт, бульбашка повітря у воді, сталь.
Середній рівень
Запишіть до таблиці назви тіл і речовин, з яких вони зроблені (виготовлені).
Тіло Речовина
Скло, залізо, склянка, цвях, зошит, ручка, папір, пластмаса.
3. Бесіда
— Що таке тіла? На які дві групи їх розподіляють?
— Що таке речовина?
— На які групи розподіляють речовини?
— Чому на світі більше тіл, ніж речовин?
— Чи є правильними наведені нижче твердження?
Будь-який предмет, будь-яку живу істоту можна назвати тілом.
Речовини — це те, з чого складаються тіла.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чим речовини відрізняються одна від одної та в яких станах вони можуть перебувати.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда з елементами розповіді
— Наведіть приклади тіл, що оточують вас у класі. (Парта, стілець, книга, зошит, ручка, олівець)
— З чого складаються тіла? (Тіла складаються з речовин.)
— Що ж таке речовини? (Речовиною називають те, з чого складаються тіла.)
— Наведіть приклади тіл, які складаються з однієї речовини. (Наприклад, шматочок цукру — це тіло, утворене однією речовиною — сахарозою. Тіло парта утворено декількома речовинами — деревиною, пластмасою, металом.)
— Наведіть приклади тіл і речовин, з яких вони складаються. (Підкова — метал; склянка — скло; олівець — пластмаса і т. ін.)
— Речовин існує безліч. Чим же вони відрізняються одна від одної? Подивіться на демонстраційний стіл. Перед вами — посудини з різними речовинами: цукор, поварена сіль, вода, спирт, у кульках — азот.
— У якому агрегатному стані можуть перебувати речовини? (У твердому, рідкому, газоподібному)
— Чи мають речовини колір? (Так, речовини мають колір.)
— Удома ви використовуєте в їжу поварену сіль і цукровий пісок. Чим вони відрізняються? (Вони відрізняються смаком: сіль — солона, цукор — солодкий.)
Запам’ятайте! Смак визначати можна тільки у харчових продуктів. У хімічній лабораторії визначати смак речовин категорично заборонено.
Висновок. Речовини мають багато властивостей, деякі з них: стан, колір, смак.
— Чи може речовина змінювати стан?
— Давайте згадаємо, що відбувається при нагріванні із водою? (Вона кипить і випаровується.)
— Як змінюється стан води? (Вона з рідкої стає газоподібною.)
— Якого кольору водяна пара? (Безбарвна)
— Що відбувається, коли над гарячою парою ставлять холодну чашку? (Утворюється туман.)
— Що таке туман? (Це дрібні крапельки рідини.)
— Як змінюється стан води? (Вода переходить з газоподібного в рідкий стан.)
Висновок. Речовина може з рідкого стану переходити в газоподібний при нагріванні, з газоподібного в рідкий — при охолодженні.
— Також можуть випаровуватися й інші тверді речовини, зокрема лід. Випаровування льоду можна спостерігати на практиці: білизна висихає навіть у люті морози.
Речовина може з твердого стану переходити в газоподібний при нагріванні та з газоподібного в твердий — при охолодженні.
Дійсно, свічки при кімнатній температурі перебувають у твердому стані, а при підвищенні температури починають плавитися — «плакати». Аналогічно поводиться вода: при замерзанні вона переходить у твердий стан — лід, а при підвищенні температури — знову перетворюється на воду і далі — на пару. Лід, вода і водяна пара — три стани однієї і тієї самої речовини — води. Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що речовини можуть перебувати в різних станах, а саме в твердому, рідкому і газоподібному.
2. Робота за підручником (с. 163–165)
Вправа «Мікрофон»
Учні відповідають на запитання на с. 163.
— У якому стані можуть перебувати речовини?
— Як називаються ці стани речовини?
Учні проводять досліди з водою за завданнями підручника на с. 164.
— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 165.
— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в групах
— Розгляньте предмети і зробіть висновки, відповідаючи на сформульовані на дошці запитання про речовину, з якої складається предмет.
- Як виглядає речовина, з якої складається предмет?
- Якого вона кольору?
- Опишіть її поверхню.
- Чи має ця речовина запах?
- Чи розчиняється у воді?
- Чи можна її подряпати цвяхом?
- Чи притягується магнітом?
— Зробіть висновок: з якої речовини складається цей предмет?
Кожній групі видається набір предметів (від 3 до 5), залежно від швидкості роботи групи.
Наприклад:
1-ша група отримує предмети: лінійка дерев’яна, ложка, гребінець, молоко.
2-га група отримує предмети: пенал дерев’яний, ножиці, ручка пластмасова непрозора, кефір.
3-тя група отримує предмети: м’яч пластмасовий, канцелярська кнопка, олівець, сир.
Учні спостерігають, використовуючи план дослідження. Далі обмінюються результатами.
Одна група описує речовину, з якої складається предмет. Інші групи доходять висновку, що у них є предмет, який складається з тієї самої речовини.
Лінійка, пенал, олівець складаються з однієї і тієї самої речовини.
М’яч, гребінець, ручка складаються з однієї і тієї самої речовини.
Молоко, кефір, сир складаються зі схожої речовини.
Кнопка, ножиці, ложка складаються зі схожої речовини.
— Подивіться на дошку. На яке запитання ми вже можемо відповісти? (Ми можемо відповісти на запитання: як називаються різні речовини?)
— Так, є метал, деревина, пластмаса.
— Продовжуємо наше дослідження. Чому предмети зібрані в одну групу?
Камінь, дошка, крейда, ручка, стіл, чашка.
Молоко, чай, чорнило, сік, вода.
Повітря всередині кульки; пара, що піднімається з носика чайника.
— Чи можна сказати, що предмети в кожній групі складаються з однієї і тієї самої речовини? (Ні, усі вони складаються з різних речовин.)
— Що ж їх об’єднує в цьому випадку? (Перші бувають твердими, другі — рідкими, треті — газоподібними.)
2. Робота в парах
— Позначте знаком «+» у відповідній графі, які з поданих речовин належать до твердих, рідких, газоподібних.
Речовина Тверда Рідка Газоподібна
Сіль
Природний газ
Цукор
Речовина Тверда Рідка Газоподібна
Вода
Алюміній
Спирт
Залізо
Вуглекислий газ
— Оберіть правильний варіант відповіді.
Завдання Варіант відповіді
У якому рядку вказані тільки газоподібні речовини? а) Вода, крохмаль, сіль, перець
б) кефір, ряжанка, хлор, фтор
в) азот, кисень, вуглекислий газ
3. Робота над загадками
- У вогні не горить, у воді не тоне. (Лід)
- Сиві гуси все поле услали. (Туман)
- Що росте догори коренем? (Бурулька)
- Мов прозора біла хмара над каструлею летить... (пара).
- Заховав від риби світ, заморозив річку... (лід).
- Як минуть холоди, крига буде із... (води).
— Про які стани речовин ідеться в загадках?
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що нового дізналися на уроці?
— У яких станах можуть перебувати речовини? (У твердому, рідкому, газоподібному)
— Наведіть приклади агрегатних станів речовин.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник (с. 163–165).
Немає коментарів:
Дописати коментар