Літературне читання 4 клас МАРІЯ ПРИГАРА. КОЗАК ГОЛОТА

МАРІЯ ПРИГАРА. КОЗАК ГОЛОТА 

Мета: Ознайомити учнів з творчістю української письменниці Марії Пригари, з її твором «Козак Голота»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити знаходити в структурі тексту описи, порівняння; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, пам’ять; виховувати гордість за свій народ. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

1. Робота над скоромовкою 

Художник малює худобу і хату, 

За це він отрима хвалу і зарплату. 

2. Артикуляційна вправа «Коник» 

Я на конику скачу: 

— Цок-цок-цок! 

Хочеш, тебе підвезу? 

— Цок-цок-цок! 

З вітерцем мій коник мчиться: 

— Цок-цок-цок! 

Дзвінко стукають копитця: 

— Цок-цок-цок! 

В’ється коникова грива: 

— Цок-цок-цок! 

Ой, який же я щасливий! 

— Цок-цок-цок! 

(Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно, сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10–15 разів.) 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

Гра «Чия розповідь краща?» 

Учні презентують підготовлені розповіді про місто Львів, обирають найкращу. 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Послухайте вірш. 

Козаки — це вільні люди! 

Козаки — безстрашні люди! 

Козаки — борці за волю, 

За народу кращу долю! 

Козак — це людина чесна і смілива, 

Найдорожча йому — Батьківщина! 

Козак — слабому захисник, 

Цінити побратимство звик. 

— Як ви вважаєте, кому буде присвячений сьогоднішній урок? 

— Що ви знаєте про козаків? 

— Що хотіли б ще дізнатися? 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Марія Аркадіївна Пригара народилася 20 лютого 1908 року в Москві у родині службовця. Згодом батьки переїхали до Криворіжжя, де маленька непосидюча дівчинка насолоджувалася чарами степу, залюбки бігала понад озером до школи, захоплювалася милозвучністю народних пісень, поезією українських дум, які навчив любити батько. Через деякий час сім’я переїхала до Києва. 

Справжня література ввійшла в життя Марії Аркадіївни в Одесі, куди вона переїхала шістнадцятирічної дівчиною. Тому, коли постала проблема вибору професії, спочатку думала бути медиком, як мати, але переважила любов до поезії. М. Пригара стала студенткою Одеського інституту народної освіти. Восени 1924 року в місцевій газеті з’явився її перший вірш «Повстанець». 

Працювала в газеті «Пролетарська правда», у видавництвах. Під час війни — на радіостанції імені Т. Г. Шевченка в Саратові. У 1945–1950 роках була заступником редактора журналу «Барвінок». 

Перші книжки для дітей вийшли 1929 року. Це «Весна на селі» та «Дитячий садок». Десятки книжок Марії Пригари виховували в кількох поколіннях українських дітей любов до Батьківщини, її історії й природи. Це й пейзажні поезії «Ми любим сонце і весну», і «Місто чудес», і особливо такі 

історичні казки й повісті, як «Козак Голота» (1966), «Михайлик — джура козацький», «Як три брати з Азова тікали», «Маруся Богуславка», «Тече Дніпро в синє море» та інші.

2. Робота над твором «Козак Голота»

1) Словникова робота.

Сайгак — вид антилоп, що раніше заселяв степи України.

Тур — вимерлий дикий бик.

Бранець — полонений.

Цехін — старовинна венеціанська золота монета.

Ясир — бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі.

Сириця — недублена шкіра (перев. яловича, свиняча або верблюдяча), оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною.

Улус — стійбище кочовиків.

Татари-буджаки — народ, що сформувався на території Південної Бессарабії (сучасна Одеська область).

Шлик — старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром.

Жупан — теплий верхній чоловічий суконний одяг.

Пещаль — старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю.

Зопалу — необачно.

Кілія — місто в Одеській області України, що лежить на березі Кілійського гирла Дунаю, адміністративний центр Кілійського району.

Мурза — тут: багатій, великий пан у східних народів.

Соломаха — рідка страва, приготована із завареного на воді борошна.

Галера — старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.

Байрак — ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником.

Цівка — тут: тонкий струмінь крові.

2) Читання твору комбінованим способом (учитель — учні).

— Чи сподобався вам твір?

— Які почуття він у вас викликав?

— Чим вас вразила розповідь?

— Що було незрозумілим?

3) Перевірка первинного сприймання.

Тестування

1. До якої ріки скакав запорожець?

а) До Дніпра;

б) до Дунаю;

в) до Дністра.

2. Чого козак вибрався із Січі?

а) Визволяти побратима;

б) розбити татарів;

в) полонити татарського мурзу.

3. Як звали побратима Голоти?

а) Микола;

б) Михайло;

в) Максим.

4. На яке дерево виліз Голота, вистежуючи ворога?

а) На липу;

б) на дуба;

в) на вербу. 

5. Хто розбудив козака Голоту, рятуючи його від ворога?

а) Побратим;

б) кінь;

в) запорожець.

6. Що зробив Голота з мурзою Гасанбеєм?

а) Вбив його;

б) віддав козакам;

в) повіз на Січ.

Відповіді: 1б; 2а; 3в; 4б; 5б; 6в.

4) Фізкультхвилинка.

Раз — всі встали,

Два — підняли руки вгору, похитали,

Три — прогнулись, на чотири —

Всім ласкаво усміхнулись.

П’ять — притупнули ногою.

Шість — тепер іще другою.

Сім — за спинку руки склали,

Нахилились — знову встали.

Вісім раз отак зроби,

На дев’ятий — рівний ти,

Ну, а десять — вже сідайте.

5) Робота над змістом твору. Вибіркове читання.

— Коли і де відбувалася описана подія?

— Прочитайте опис степу.

— Чого татари-буджаки ходили на українські землі?

— Знайдіть і прочитайте опис козака Голоти.

— Що змусило козака Голоту вирушити в дунайські степи?

— Як потрапив у полон його побратим?

— Що загрожувало козакові Голоті?

— Який момент в оповіданні вас найбільше схвилював?

— Кому ви співчували?

6) Робота в парах.

Гра «Закінчи порівняння»

У тих ординців очі, мов у... (шулік).

Схопився Голота, мов... (опечений).

Заіржав татарський кінь, звалився, мов... (косою підтятий).

Серце заграло в грудях, мов... (у молодого).

Злазив собі по гілках на землю, мов... (і не в чужому степу виглядав ворога).

То не втече ж він звідсіля, побіжить за конем, мов... (собака на припоні).

Гра «Добери епітети»

Степи (широкі, дунайські)

Сайгак (тонконогий)

Тур (здоровезний)

Голову (лобату)

Бранці (бідні)

Цехіни (золоті)

Шапка (дірява)

Кінь (добрий, вірний)

Шаблюка (гостра)

Шапка (козацька, гостроверха)

Могила (степова) 

Озерце (срібноводе) 

Віти (темні, вузлуваті) 

Голову (чубату) 

7) Гра «Хто читає швидше?». 

— Знайдіть абзаци, у яких є вирази: наче у воду впав; козак не в тім’я битий; буде тобі з душею розлука. 

— Поясніть значення виразів. 

8) Поділ тексту на частини. Складання плану. 

— Визначте зачин, основну частину, кінцівку. 

— На скільки самостійних частин можна поділити текст? 

— Назвіть кожну з частин. 

Орієнтовний план 

1. Скаче козак Голота дунайським степом. 

2. Побратим Максим у полоні. 

3. Голота роздивляється ворожий стан. 

4. Козак надумав пробратися до ворога. 

5. Голота заснув під дубом. 

6. Гасанбей угледів козака. 

7. Кінь рятує свого хазяїна. 

8. Бій Голоти з Гасанбеєм. 

9. Перемога козака над мурзою. 

10. Шлях на Січ. 

9) Фізкультхвилинка. 10) Характеристика дійових осіб. 

— Які риси характеру козака виявилися в поєдинку з Гасанбеєм? Доведіть свої думки рядками твору. 

— Ким з героїв твору ви захоплюєтеся? Кого зневажаєте? 

11) Робота за ілюстраціями. 

— Роздивіться ілюстрації до твору відомого українського художника Георгія Якутовича (с. 45, 47, 48). 

— Кого художник зобразив на ілюстраціях? 

— Які фарби він використав? 

— Як вони передають характер героїв? 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

Гра «Закінчи речення» 

- На уроці я вчився... 

- Я дізнався... 

- Найбільше мені сподобалося... 

- Я зрозумів... 

- Урок закінчую з... настроєм. 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Стисло переказувати твір (с. 45–50).