ІВАН ГНАТЮК. КОЗАЦЬКИЙ ДУБ
Мета: продовжити ознайомлення учнів зі славною історією українського козацтва; вдосконалювати навички свідомого, виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати гордість за свій народ.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Хочу побажати вам гарного уроку,
Щоб було цікаво всім нам працювати,
Щоб хотіли дуже всі відповідати,
Щоб допомагало вам уміння міркувати
І дванадцять балів легко заробляти.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Жук у житі зажурився,
Жвавий джміль десь забарився.
Жук дзижчить: «Хвилююсь я,
Дружба в нас на все життя».
2. Артикуляційна розминка
- «Термометр».
Широко відкривши рота, сказати: «жаааарко», а потім, максимально стиснувши губи, сказати: «хоооолодно».
- «Чистимо зуби».
Розсунувши губи, ніби посміхаючись, провести язиком по внутрішній стороні нижніх, а потім — верхніх зубів, ніби чистячи їх.
- «Труба».
Стиснувши зуби, максимально витягнути губи вперед, ніби граючи на трубі.
- «Фарбуємо дах».
Широко розсунувши губи в усмішці, не стуляючи зубів, водити кінчиком язика по піднебінню.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і стисло переказують твір Марії Пригари «Козак Голота» (с. 45–50).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
З жолудя він проростає,
В кроні сил чимало має.
Кабани плоди смакують,
Люди міць його цінують. (Дуб)
— Сьогоднішній урок ми присвячуємо величному дереву, яке так люблять українці,— дубові.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання вчителем вірша Івана Гнатюка «Козацький дуб»
— Чи сподобався вам вірш?
— Які почуття ви переживали, слухаючи його?
— Які картини поставали у вашій уяві?
2. Словникова робота
Цятка — маленька пляма на чому-небудь.
Гайвороння — перелітні птахи родини воронових з блискучим чорним пір’ям.
3. Робота в парах
Читання вірша учнями одне одному в парах
— У якому темпі, з якою інтонацією будете читати вірш?
— Які слова виділятимете голосом під час читання?
4. Читання вірша учнями за строфами
5. Фізкультхвилинка
6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Де росте дуб?
— Як поет описує це місце?
— З ким поет порівнює дуб?
— Чому він уживає слово козарлюга, а не козак?
— Якими словами автор підкреслює непохитність дуба?
— Скільки років дубові?
— З чим поет порівнює його вік?
— Якими словами у вірші поет засвідчує силу дуба?
— Хто посадив дуба?
— Знайдіть у вірші слова-синоніми. Продовжіть синонімічний ряд.
Хуга, завія, завірюха... (метелиця, хуртовина...).
7. Гра «Добери риму»
Видно — ... (непохитно)
Навкруги — ... (в сніги)
Хуга — ... (козарлюга)
Ніде — ... (не веде)
Завії — ... (височії)
Як світ — ... (лід)
Гілляках — ... (ніяких)
В’є — ... (визнає)
Старожили — ... (посадили)
Віки — ... (козаки)
8. Цікаво знати!
— «Руси досягають острова, названого Георгієм, і на цьому місці здійснюють свої жертвоприношення, оскільки там росте величезний Дуб...» — писав у Х столітті візантійський імператор Костянтин Багрянородний. То була перша задокументована згадка про найбільший річковий острів Європи. Тоді Дніпром проходив шлях «із варяг у греки», пропливаючи яким, іноземці могли бачити легендарну Хортицю.
Наприкінці минулого століття працівники місцевого музею дістали з дна Дніпра унікальний артефакт — старовинний дуб, вік якого, за експертними оцінками,— 8,5 тисяч років...
Відомо, що на Хортиці справді росли старезні дуби-велетні. З 1871 року існує легенда про «Священний Червоний дуб запорозьких козаків». Уже тоді його вік був понад 500 років, а товщина стовбура — 6 м в обхваті. Це було непросте дерево. У легенді розповідалося, що «його листя протягом усієї зими було червоним і не спадало аж до весни». На жаль, до наших днів дерево не дожило. Зараз вік найстарішого дуба на Хортиці оцінюють приблизно у 300 ро- ків, усі інші великі дуби були вирубані протягом XIX–XX століть.
700-літній козацький дуб зараз росте в селищі Верхня Хортиця (правобережна частина Запоріжжя). Він справді жив за часів козаччини. Легенди розповідають, що попри цей дуб Богдан Хмельницький вів своє військо до переможних Жовтих Вод. І, зупинившись, побажав хлопцям бути такими ж нерозривними з Батьківщиною, як коріння дерева із землею.
Кажуть, саме під цим дубом у 1675 році козаки писали славнозвісний лист турецькому султану. Та «так реготали, що з дуба жолуді обпадали»...
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чого навчилися? Які нові знання здобули?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати розповідь про знамениті дерева рідного краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар