Етикет і етикетка
Етикет, етикетка.
Здавалося б, що спільного між цими словами? Етикетку всі бачили, всі знають. На
пляшках із газованою водою, на нових кросівках, на нових речах, куплених у
магазині, яскрава наклейка, кольоровий ярличок, які привертають вашу увагу і
розповідають (інформують) про предмет. Етикетка – це немов маленький
представник речі. І від того, як нам сподобався цей «уповноважений посол», багато
в чому за лежить ставлення до його «хазяїна» – самої речі. А етикет? Етикет
визначає, як людина поводиться з іншими людьми, визначає його зовнішній вигляд,
манеру поведінки. Але жести, рухи, пози, способи привітань, поведінка за столом,
смак у одязі тощо теж є своєрідною етикеткою. Саме ці наші властивості й
особливості насамперед кидаються в очі під час знайомства, і за ними нерідко
судять і про нас самих.
Чи доводилося вам
спостерігати подібну картину?
Розмовляючи із
співбесідником, людина хапає його за ґудзик на жакеті, підтягує до себе і
голосно «шепоче» йому щось на вухо, голосно сміється, щосили плескає по плечу,
трусить за плечі тощо. З такою людиною виникає бажання чимскоріше розстатися,
не продовжувати розмову. Чи можна сказати, що це погана людина? Звичайно, що
ні. Цілком вірогідно, що ця людина гарний спеціаліст і вміє прекрасно
працювати. Не виключено, що в неї є великий вірний пес і маленька кішка, про
яких ця людина щиро дбає. Якби ми з нею познайомилися ближче, ми б дізналися
про її прекрасні якості, могли б пройнятися до неї глибокою повагою і любов’ю,
подружитися на багато років. Але її погані манери позбавили б нас бажання
познайомитися ближче. Все-таки етикетка має велике значення. Ну уявіть собі, на
пляшці смачного лимонаду наклейка «Оцет». Чи захочеться комусь перевірити вміст
цієї пляшки? Думаю, що ні. Так і у відносинах між людьми: неохайність, грубість,
незнання правил поведінки часто відштовхують від нас тих, хто міг би любити і
шанувати нас, якби ми були хоч трішки вихованішими. От і виходить, що етикет і
етикетка – слова-родичі. І корінь у них один (французький).
Обговоримо
ситуацію.
А якщо на пляшці
написано «Малиновий сироп», а в пляшці – оцет?
Тобто, може бути,
що хлопчик чи дівчинка брехун, ябеда, задавака, а манери в них красиві. Це
погано чи добре?
У тому й різниця
між етикеткою та етикетом, що етикетка – це зовнішнє. Можна і на хорошу річ
приклеїти погану етикетку, а погані продукти оздобити привабливими ярликами.
Правда, рано чи пізно люди обов’язково розберуться що й до чого. Але
вихованість, гарні манери – не просто етикетка. Вони міцно пов’язані з
внутрішньою культурою людини. Звичайно, бувають випадки, коли погана, нечесна
людина, яка не поважає інших людей, виглядає на перший погляд вихованою. Ця
людина ніби носить маску: привітно посміхається, ввічливо вітається. Подасть
пальто, відкриє перед вами двері, пропустить уперед. Але треба знати, що не
можливо безкінечно прикидатися. І дуже скоро ця людина втомиться здаватися не
такою, якою є насправді. Вона зніме маску. І ми побачимо її справжнє обличчя:
зле і неприємне. Кожний, хто хоче завоювати собі любов і симпатію оточуючих,
повинен дбати, щоб його красиві манери були підкріплені внутрішньою культурою,
любов’ю до ближнього, повагою до інших людей.
Обговорення
прислів’їв:
• Гарні не красиві
слова, а красиві діла.
• На устах медок, а
на серці льодок.
• Зверху яскраве, а
всередині трухляве.