неділя, 31 березня 2013 р.

Етикет і етикетка


Етикет і етикетка

Етикет, етикетка. Здавалося б, що спільного між цими словами? Етикетку всі бачили, всі знають. На пляшках із газованою водою, на нових кросівках, на нових речах, куплених у магазині, яскрава наклейка, кольоровий ярличок, які привертають вашу увагу і розповідають (інформують) про предмет. Етикетка – це немов маленький представник речі. І від того, як нам сподобався цей «уповноважений посол», багато в чому за лежить ставлення до його «хазяїна» – самої речі. А етикет? Етикет визначає, як людина поводиться з іншими людьми, визначає його зовнішній вигляд, манеру поведінки. Але жести, рухи, пози, способи привітань, поведінка за столом, смак у одязі тощо теж є своєрідною етикеткою. Саме ці наші властивості й особливості насамперед кидаються в очі під час знайомства, і за ними нерідко судять і про нас самих.
Чи доводилося вам спостерігати подібну картину?
Розмовляючи із співбесідником, людина хапає його за ґудзик на жакеті, підтягує до себе і голосно «шепоче» йому щось на вухо, голосно сміється, щосили плескає по плечу, трусить за плечі тощо. З такою людиною виникає бажання чимскоріше розстатися, не продовжувати розмову. Чи можна сказати, що це погана людина? Звичайно, що ні. Цілком вірогідно, що ця людина гарний спеціаліст і вміє прекрасно працювати. Не виключено, що в неї є великий вірний пес і маленька кішка, про яких ця людина щиро дбає. Якби ми з нею познайомилися ближче, ми б дізналися про її прекрасні якості, могли б пройнятися до неї глибокою повагою і любов’ю, подружитися на багато років. Але її погані манери позбавили б нас бажання познайомитися ближче. Все-таки етикетка має велике значення. Ну уявіть собі, на пляшці смачного лимонаду наклейка «Оцет». Чи захочеться комусь перевірити вміст цієї пляшки? Думаю, що ні. Так і у відносинах між людьми: неохайність, грубість, незнання правил поведінки часто відштовхують від нас тих, хто міг би любити і шанувати нас, якби ми були хоч трішки вихованішими. От і виходить, що етикет і етикетка – слова-родичі. І корінь у них один (французький).
Обговоримо ситуацію.
А якщо на пляшці написано «Малиновий сироп», а в пляшці – оцет?
Тобто, може бути, що хлопчик чи дівчинка брехун, ябеда, задавака, а манери в них красиві. Це погано чи добре?
У тому й різниця між етикеткою та етикетом, що етикетка – це зовнішнє. Можна і на хорошу річ приклеїти погану етикетку, а погані продукти оздобити привабливими ярликами. Правда, рано чи пізно люди обов’язково розберуться що й до чого. Але вихованість, гарні манери – не просто етикетка. Вони міцно пов’язані з внутрішньою культурою людини. Звичайно, бувають випадки, коли погана, нечесна людина, яка не поважає інших людей, виглядає на перший погляд вихованою. Ця людина ніби носить маску: привітно посміхається, ввічливо вітається. Подасть пальто, відкриє перед вами двері, пропустить уперед. Але треба знати, що не можливо безкінечно прикидатися. І дуже скоро ця людина втомиться здаватися не такою, якою є насправді. Вона зніме маску. І ми побачимо її справжнє обличчя: зле і неприємне. Кожний, хто хоче завоювати собі любов і симпатію оточуючих, повинен дбати, щоб його красиві манери були підкріплені внутрішньою культурою, любов’ю до ближнього, повагою до інших людей.
Обговорення прислів’їв:
• Гарні не красиві слова, а красиві діла.
• На устах медок, а на серці льодок.
• Зверху яскраве, а всередині трухляве.

Немає коментарів:

Дописати коментар