Етика 1 клас Тема. У переддень літніх канікул. Правила поведінки влітку. Чи бу­вають канікули для ввічливості, культури?

Етика 1 клас

Тема. У переддень літніх канікул. Правила поведінки влітку. Чи бу­вають канікули для ввічливості, культури?

Мета: передбачити можливі ситуації на канікулах і вчити учнів пра­вильно в них поводитись; розвивати вміння аналізувати запропоновані ситуації; виховувати бажання бути вихованим у різних життєвих ситу­аціях.

Обладнання: макет «Лісової школи ввічливості», малюнки із зобра­женням звірят,

«Чарівна торбинка», картки із прислів’ями, картки зі словами ввіч­ливості.

ХІД УРОКУ

I.   Організація класу

Учитель

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок настає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає —

Променисте... (сонце).

II.    Повідомлення теми і мети уроку

—   Незабаром прийде тепле літечко. З великим задоволенням ми будемо відпочивати біля води, в лісі і ніжитися у ласкавих променях сонечка. Прийде чудова пора — літні канікули.

Найкращий відпочинок — на природі. Природа дарує людям чисте повітря, бадьорість, гарний настрій.

Сьогодні ми поговоримо з вами про те, чи бувають канікули для ввічливості, культури?

III.    Слово вчителя

Усміхніться всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям,

І тоді обов’язково День тобі веселим буде!

(А. Костецький)

— Діти, ви уважно слухали вірш. Скажіть, будь ласка, що ж необхідно зробити, щоб день був веселим, радісним, щоб було бажання працювати, вчитися? (Необхідно посміхатися)

—  Так, коли бачиш усміхнене, сповнене радістю обличчя, стає теп­ліше на душі, покращується настрій. Але самої посмішки замало. Не вистачає слів щирого вітання. Давайте пригадаємо вірш, яким ми з вами вітаємося щоранку:

Доброго ранку! — травам росистим!

Доброго ранку! — квітам барвистим!

Доброго ранку! — сонечку ясному,

Людям усім і всьому прекрасному!

—   Цими словами люди починають свій день. «Доброго ранку!» — кажете ви мамі з татом, коли прокидаєтеся вранці, учителеві в школі, перехожим, яких зустрічаєте по дорозі до школи.

З давніх часів до цих слів батьки змалечку привчали своїх дітей. Називають їх словами ввічливості, бо промовляти їх потрібно, дивлячись у вічі. Ввічливість — це вміння спілкуватися, привітно ставитися до людей, які нас оточують, поводити себе так, щоб іншим поруч із нами було приємно.

IV.   Торбинка чарівних слів

—    Діти, до нас на урок завітала Мудра Сова, господарка «Лісової школи ввічливості». Прийшла вона не з порожніми руками, а принесла нам подарунок і хоче запросити нас до себе у гості. У звірят зараз кані­кули. Чи хотіли б ви повчитися у «Лісовій школі ввічливості»?

(Діти відповідають: «Так, звичайно!»)

—   А ось і подарунок Мудрої Сови. Це — чарівна торбинка ввічливих слів. Давайте розв’яжемо її і випустимо слова у клас, а ви понесете їх додому...

І підуть вони мандрувати світом.

(Учитель розв’язує торбинку.)

V.   Гра «Хто назве найбільше чарівних слів?»

(Слова, які називають учні, вчитель відшукує на картинках і вивішує на дошці.)

VI.   Мандрівка до «Лісової школи ввічливості»

—    А тепер вирушаємо до «Лісової школи ввічливості». Але двері до неї зачинені. Що необхідно зробити, щоб вони відчинилися?

(Діти відповідають: «Необхідно сказати чарівні слова».)

1-       й              поверх. «Народна скарбниця ввічливості».

—    Ось ми знаходимося на першому поверсі «Лісової школи ввічли­вості». Нашим провідником буде Ведмедик. Що ж чекає нас тут?

(Учитель показує малюнок скрині.)

—     Так, це — народна скарбниця ввічливості. Давайте спробуємо відімкнути її.

Групова робота. Скласти з частин прислів’я. Діти працюють у групах, після закінчення роботи зачитують прислів’я і пояснюють їх значення.

•    Від теплого слова і лід розмерзається.

•    Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

•    Пташку пізнають по пір’ю, а людину — по мові.

•    Гостре словечко коле сердечко.

•   Хто людям добра бажає, той сам його має.

•   Усе добре сприймай, а злого уникай.

—   Ввічливість завжди йде поряд із добротою. З доброю людиною легко і надійно жити. Поважайте людей, робіть їм добро, і вам буде добре.

2-       й              поверх. «Відпочинок».

—   Вставте в слово голосні звуки, і ви побачите, що ми будемо робити на цьому поверсі.

В*дп*ч*н*к

1.  Фізкультхвилинка.

Хто вже, хто вже там стомився І наліво похилився?

Треба дружно всім нам стати,

Фізкультпаузу почати.

Будемо дружно ми вітатись,

Вліво-вправо нагинатись,

Потягнемось до сонечка,

Плеснемо в долонечки,

Все навколо привітайте І тихенько за парти сідайте.

2.  Пісня «Доброта» (сл. Н. Тулубової, муз. І. Лученка).

Добрим бути — зовсім непросто,

Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку,

Добрим треба бути довіку.

Приспів:

Тільки треба, треба добрим бути,

І в біді про друга не забути,

І закрутиться земля скоріше,

Якщо будемо ти і я добріші.

Добрим бути — зовсім це непросто,

Не залежить доброта від зросту,

Доброта нещира не буває,

Нагород вона не вимагає.

Приспів.

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє,

Якщо доброта, як сонце, світить,

То радіють і дорослі, й діти.

Приспів.

3-       й поверх. «Поверх творчості».

—  Нас зустрічає Білочка.

1)       Складання розповіді за серією малюнків.

2)        Складання правил для ввічливої людини.

3)       Складання діалогів. Робота в парах.

•   У магазині.

•   На пошті.

—    Молодці, діти! Ви впоралися із завданнями у «Лісовій школі ввіч­ливості».

Давайте попрощаємося з її мешканцями.

До побачення, звірята любі,

Бувайте здорові!

І ввічливі слова всюди Використовуйте у мові!

VII.   Підсумок уроку

— Сподіваюся, ви зрозуміли сьогодні, чому необхідно бути ввічливими і культурними не тільки в школі, а й завжди.

Як багато гарних слів Є на світі!

Треба знати їх завжди Дорослим і дітям!

Треба дякувати тим,

Хто нам допоможе.

Ну, а зараз дружно всім «До зустрічі!» кажемо.