Етика 1 клас Тема. Моя сім’я — моя колиска. Я і моя сім’я. Склад сім’ї. Значення сім’ї для людини

Етика 1 клас

Тема. Моя сім’я — моя колиска. Я і моя сім’я. Склад сім’ї. Значення сім’ї для людини

Мета: ознайомити учнів із поняттям «сім’я», «члени сім’ї»; довести взаємозалежність між членами сім’ї, значення сім’ї для людини; сприяти розвитку мовлення учнів, вміння аналізувати запропоновані ситуації; виховувати любов і повагу до членів сім’ї.

Обладнання: добірка ілюстрацій на тему сім’ї, фотографії родин, пла­кати із прислів’ями про сім’ю, магнітофон із записом пісень «Родина», «Тато зможе».

ХІД УРОКУ I.              Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів

1.  Вступна бесіда учителя. (Звучить пісня «Родина» на сл. В. Крищенка,

муз. О. Злотника)

На дошці — слова:

Слава родині,

Слава дитині,

Слава Богу святому,

Щоб спала дитина у тихому домі... (З колискової)

—  Любі діти, можливо, ви чули ці слова, з якої вони пісні? А хто вам її співав? (Мама, бабуся) А хто ще вас ніжно любить, піклується про вас? Щодня ви приходите зі школи додому, де на вас з нетерпінням чекають мама, тато, бабуся, дідусь, брат або сестра. Скажіть, яким словом можна об’єднати усіх цих людей?

—    Отже, сім’я — це колиска кожної людини, і складається вона з батьків та дітей. Це дуже близькі люди, які люблять один одного, пік­луються, допомагають один одному. Сім’я займає особливе місце в житті кожної людини. Тато і мама дають вам життя, доглядають вас, вчать, що добре, а що погано, привчають до праці, виховують, люблять вас. Вони хвилюються, коли у вас невдачі і радіють вашим успіхам.

II.    Мотивація навчальної діяльності

—   Отже, сьогодні на уроці ми будемо працювати над вивченням по­нять: сім’я, склад сім’ї, рід, родина і все, що з нею пов’язане, дізнаємось, яке ж значення сім’ї для людини. Прислухавшись до того, як звучить слово сім’я, ми почуємо два слова сім і я. А що це означає?

—  А те, що діти схожі на своїх батьків. Всі ви різні і не схожі один на одного ні зовнішністю, ні характером.

—  А чим ще ви відрізняєтеся? Можливо, відповісти вам на це питання допоможе загадка.

А відгадайте-но, що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина. (Ім’я)

—   Так, у кожного із вас є своє ім’я, прізвище та по батькові. Кожна людина повинна їх добре знати.

—  Давайте перевіримо, як ви знаєте своє ім’я, прізвище та по бать­кові.

—   Ім’я своїй дитині батьки вибирають за бажанням, а прізвище йому дає батько. Адже він — голова сім’ї, продовжувач роду. До імені дитини додається ім’я батька. (Якщо батька звуть Василем, то дочка буде Ва­силівна, а син — Васильович.)

—   Діти, ви повинні знати імена своїх батьків, бабусь, дідусів, усіх рідних. Всі разом вони називаються родом.

III.    Сприймання та усвідомлення учнями навчального матеріалу

—   Необхідно знати усю свою родину. Ось вам приклад:

У нашого Омелька Невелика сімейка:

Тільки він та вона,

Та старий. Та стара,

Тільки Сидір та Нестірко,

Та діток шестірко,

Та батько, та мати,

Та їхні три брати.

—   А тепер, діти, розкажіть про свою родину, сім’ю, починаючи зі слів «А у нас...» (Учні, які принесли фотографії, супроводжують свою розповідь їх демонстрацією.)

—    Ми з вами всі — український народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і школа, весь український народ. Родина до ро­дини — народ. А щоб нашому українському народу не було переводу, необхідно берегти його, шанувати. Щоб роду не було переводу, він має жити багато літ. А рід з родом родичається, як у пісні співається:

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду цвісти...

—  Давайте, діти, спробуємо намалювати родину у вигляді дерева.

(Практична робота біля дошки)

—   Спочатку намалюємо коріння — це батьки ваших дідусів і бабусь. Якщо в них були сестри і брати, то намалюємо ще й маленькі відростки. А тепер намалюємо стовбур — це дідусі і бабусі. Ваші батьки, їхні сес­три і брати, а ваші рідні дяді і тьоті — це гілочки. А тепер намалюємо листя.

—  Як ви думаєте, кого ми зображуємо листям?

—   Так, правильно, це ви.

Отже, ви намалювали Дерево роду або родинне дерево. Чим міцні­шим росте дерево — тим більшим є рід, і у кожної гілочки або коріння є своє «ім’я». Якщо хтось із вас не знає імен членів своєї родини, то обов’язково розпитайте у своїх близьких і запам’ятайте їх. Необхідно берегти родовідне коріння, шанувати батька й матір, дідуся і бабусю, рідних і близьких. Бо ж ви — молоді зелені листочки на родинному де­реві, і вам дбати про те, щоб це дерево не зів’яло, не засохло, а ставало дедалі сильнішим і міцнішим.

IV.   Фізкультхвилинка (під виконання пісні «Тато зможе»)

V.  Усвідомлення знань, отриманих на уроці

На плакатах записані прислів’я:

•   Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

•   Яке дерево, такі й квіти, які батьки, такі їх діти.

•   Яка сім’я, такий і я.

—  Як ви розумієте ці прислів’я?

—   Що їх об’єднує? (Усі вони про сім’ю, про родину.)

—    Які ми щасливі, що у нас є наші любі, дорогі батьки — тато і мама.

Мама — то ніжність, ласка і тепло.

Батько — впевненість, мужність, сміливість.

Мати нас вчить співати, вишивати, а батько — поратися по госпо­дарству.

Отже, одним словом сім’я — це слово, яке випромінює світло і тепло, породжує почуття опори й надії, це колиска нашого життя. Розкажіть, що ви знаєте про своїх тата й маму. У цьому вам допоможуть сімейні фотографії.

(Виставка фотографій)

—    Хто ж такі родичі? (Родич — той, хто перебуває у спорідненні з ким-небудь.)

—   Якими словами можна звернутися до мами? Тата? (Мамо, мамонько, мамочко, матуся, матінко...; тато, татко, татусю, батьку, рідний...)

—  А тепер назвемо родичів.

—  Хто такий дядько? (Батьків або материн брат)

—  Хто така тітка? (Батькова або мамина сестра)

—    Діти, усі повинні знати свій рід, своїх родичів, берегти рід та шанувати.

У кожній українській родині є свої сімейні реліквії (пояснити значен­ня слова реліквія — річ, яку особливо шанують, зберігають, як пам’ять про минуле).

—    До родинних реліквій можна віднести старовинні речі сім’ї, фо­тографії рідних, що зберігалися в скрині або висіли на стінках в рамках. Вони розповідали про предків, де ті жили, чим займалися. Та й сама скриня, переходячи від бабусі до матері, від матері до онуків, ставала сімейною реліквією. Сімейною реліквією були рушники, сорочки, ви­шиванки, які передавалися у спадок.

Запитайте у рідних, які сімейні реліквії зберігає ваша сім’я... На­ступні сторінки історії свого роду продовжувати будете ви своїми ділами і вчинками.

VI.   Узагальнення і систематизація знань

—  Як ви розумієте слово родина?

—  Хто входить до родини?

—   Що ви знаєте про своїх бабусь і дідусів?

—  Яка улюблена пісня вашої матері?

—  Чим займається ваш тато?

—  Чому потрібно берегти родовідне дерево?

—   Отже, діти, ми з вами сьогодні багато хороших слів почули про ваші сім’ї, родини. Спробуємо перевірити, чи зрозуміли ви, що означає слово сім’я.

Гра «Закінчи речення».

«Сім’я — це...» (Вислови дітей про те, як вони уявляють собі щас­ливу сім’ю.)

(Відповіді учнів за бажанням.)

—  Як ви звертаєтесь до своїх рідних?

—   Про що ви любите говорити з мамою, татом, бабусею, дідусем?

—  А хто з вас знає дні народження ваших рідних?

—   На які свята збирається уся ваша родина?

—  Діти, запам’ятайте, що у кожної щасливої родини є свій сімейний календар. Це свята, які збирають усю родину, це дні народження ваших батьків, родичів, новорічні свята, Різдво, Великдень тощо.

Зараз проведемо гру «Найулюбленіші свята у моїй родині».

(За допомогою карток із іменами учнів класу вчитель вибирає, хто розповідатиме про свою сім’ю.)

VII.   Підсумок уроку

—   Що ви дізналися нового, цікавого про свою сім’ю?

—  Чому необхідно знати свою родину, свій рід?

—   З кого може складатися родина? Назвіть її членів.

—  Розкажіть, зі скількох чоловік складається ваша родина? (Відповіді учнів.)

— Дорогі діти! Підбиваючи підсумок уроку, я хочу, щоб ви запам’ятали ось такі слова народної мудрості, які коментує В. О. Сухомлинський: «Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна зберегти дім, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей.»

Тож намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не задавайте їм прикрощів.