Етика 1 клас
Тема. Добре жити з добрими
людьми
Мета: формувати
переконання про те, що добре жити з добрими людьми; розвивати оцінні навички;
виховувати бажання творити добро.
Обладнання: малюнок із
зображенням хмаринки, малюнок сердечка із записом «добре», запис на дошці,
оповідання В. Сухомлинського «Прогулянка до лісу», аркуші паперу, кольорові
олівці.
ХІД УРОКУ
I.
Організація
класу
II.
Повідомлення теми і мети
уроку
Учитель.
Придивіться, яка весела хмаринка намальована. А які краплинки дощу вона
принесла! Тут є літери! Давайте утворимо з них слово.
Вступна бесіда.
—
Що означає слово «добро»? Яких людей ми називаємо
добрими? На які справи здатна добра людина? Кого із тих людей, з якими ви зустрічаєтесь
щодня, ви можете назвати добрими?
—
Отже, сьогодні ми з вами поговоримо про те, з якими
людьми нам жити краще — з добрими або злими, як нам ставати добрішими.
III.
Вивчення нового матеріалу
1.
Заповнення тематичної павутинки.
Твори добро та будь завжди
привітна. Дитино! Ти приходиш для добра. Любов у серденьку хай сонцем квітне.
Збагнути це тобі уже пора.
Отже, ми своє сердечко повинні
наповнювати добрими справами, бути щедрими на гарні слова. Тож давайте
заповнимо павутинку «Добрі слова і вчинки»
2.
Робота над оповіданням В. Сухомлинського «прогулянка
до лісу».
1)
Читання вчителем.
Одного вихідного дня
пішли в ліс всією сім’єю батько, мати, п’ятикласник Толя й чотирирічний Саша. У
лісі було гарно і весело. Батьки показали дітям галявину, на якій цвіли
конвалії. Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. В ньому зацвіла перша квітка —
запашна рожева. Вся сім’я сіла під кущем. Батько читав цікаву книжку. Раптом
загримів грім, упали перші великі краплини, а потім полив дощ як із відра.
Тато віддав свій
плащ мамі, і дощ їй був не страшний.
Мама віддала свій
плащ Толі, і йому дощ був не страшний.
Толя віддав свій
плащ Саші, і дощ йому був не страшний.
Саша запитав:
—
Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Толі
віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій
плащ?
—
Кожний повинен захищати того, хто слабший, — відповіла
мама.
—
А я чому нікого не захищаю? — запитав Саша. — Отже, я
— слабший?
—
Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший, —
усміхаючись, відповіла мама.
— Але я не хочу бути
найслабшим! — рішуче сказав Саша.
Він підійшов до куща
шипшини, відгорнув полу плаща і накрив рожеву квітку: злива вже відірвала дві
пелюстки, квітка поникла — слабка, беззахисна.
— Тепер я не
найслабший, мамо? — запитав Саша.
— Так, тепер ти
сильний і мужній, — відповіла мати.
2)
Бесіда за змістом оповідання
— Куди пішла сім’я?
— Що вони побачили у
лісі?
— Як сім’я захищалась
від дощу?
—
Що ми можемо сказати про цю сім’ю? Серед яких людей
росте маленький хлопчик?
— Який добрий вчинок
зробив Сашко?
3.
Гра «Добрі справи моїх друзів та членів сім’ї».
(Розповіді дітей)
4.
Обговорення життєвих ситуацій.
Учитель. Діти, я вам
розповім про один випадок із Вітею його сестричкою Олею, а ви подумайте, як
можна оцінити поведінку хлопчика.
Прийшовши зі школи,
Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка О ля.
— Вітю, дістань, будь
ласка, з полички мою книжку.
—
Не заважай! — крикнув на неї Вітя. — Хіба ти не бачиш,
що мені ніколи!
—
Пробач, Вітю, я більше не буду заважати, — сказала Оля
і пішла до другої кімнати до своїх іграшок.
Бесіда.
— Як поводився Вітя?
— Що він повинен був
зробити?
Учитель. Послухайте,
як Галя ставилася до своєї матері.
Сьогодні мама пізно
повернулася з роботи, бо затрималася на зборах. Вона зайшла до кімнати і
помітила чорні сліди ніг, що вели у кімнату. Прийшовши туди, побачила свою
доньку Галю, яка сиділа в батьковому кріслі і читала книжку. Біля крісла стояли
її брудні туфлі, а на столі лежали книжки, хліб, печиво.
—
Галю, чому ти ввійшла в кімнату з брудними ногами?
Чому не прибрала зі столу? — запитала мама.
— Мені ніколи. Не
займай мене. Я читаю цікаву книжку.
— Галю, прибери тут, а
я піду приготую чай.
— А що ти завтра
робитимеш? Завтра ж вихідний.
Бесіда.
— Що побачила мама,
коли прийшла з роботи?
— Що необхідно було
зробити Галі?
5. Літературне лото.
Гра «З якої це казки?»
• Він звірят усіх
лікує,
Від халепи їх рятує,
І зайчат, і мавпенят,
Бегемотів і тигрят,
Вилікує він за мить
Все, що в звірів заболить,
Наш добрий лікар... (Айболить)
— Про кого йде мова?
— Яку добру справу
виконував лікар Айболить?
• Сидить півник на
печі, їсть смачненькі калачі,
Тут лисичка прибігає,
Півника мерщій хапає.
Біжить котик рятувати,
В лиса півника забрати. («Котик і Півник»)
— Хто і яке добре діло
виконав у цій казці?
• Вигнав дід козу із
хати,
Тай пішла вона блукати,
В зайця хату відібрала.
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув —
Зайцю хатку повернув. («Коза-дереза»)
— Хто допоміг зайчику
повернути свою хатину?
— Яким він був?
• Виріс цей хлопчина
З маленької деревини.
У печі зміючку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало —
На крилечка свої узяло.
Принесло до тата й мами,
Частувалось пирогами. («Івасик-Телесик»)
— Хто в цій казці
зробив добрий вчинок?
6.
Малювання малюнків добра і зла (в кружечках
кольоровими олівцями учні малюють вирази доброго і злого обличчя).
7. Робота над віршем.
Весело у світ дивіться,
Сум од себе проженіть.
Встали вранці — усміхніться І добро
весь день творіть.
Усмішка, неначе сонце,
Світло і тепло дає.
Як загляне у віконце,
Зразу радісно стає.
IV.
Закріплення матеріалу
—
Отже, від сьогодні ми всі стаємо членами товариства
«Доброта». Давайте складемо правила, за якими житимемо. (Відповіді дітей)
V.
Підсумок уроку
— Чому слово «добро»
записане в сердечку?
Немає коментарів:
Дописати коментар