Комп’ютерна залежність чи розвага?

Комп’ютерна залежність чи розвага?

Про алкогольну та наркотичну залежність часто пишуть практично всі засоби масової інформації. А ось про комп’ютерну згадують набагато рідше. Але вона існує. Особливо серед підлітків, які проводять майже весь свій вільний час у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, друзями, здоров’ям. Можна стверджувати, що наприкінці XX ст. виникла і поширилася нова форма залежності – комп’ютерна. Перша комп’ютерна гра «Зоряні війни» вийшла у світ 1962 року. Її завдання полягало в тому, щоб відбити астероїди і напади ворожих космічних кораблів. Згодом було створено багато інших ігор. А з поширенням у 1970–1980 роках потужніших комп’ютерів електронних ігор побільшало: пригодницькі ігри, ігриголоволомки, стратегічні ігри та ігри «екшн». Багато ігор імітують різні види спорту, як от хокей на льоду чи гольф. Чимало з них здобули високу оцінку громадськості, оскільки вони дуже цікаві й допомагають у навчанні. Однак ігри «екшн», як і ті, що їх називають «шутерами» (стрілялками), часто критикують через їхній агресивний характер. Зазвичай мета цих ігор – вибрати зброю і знищити всіх ворогів: людей та інших істот. Стає дедалі популярнішим он-лайновий вид комп’ютерної ігри. Що особливого у ньому? Її персонажами керує не комп’ютер, а гравці, які через Інтернет одночасно беруть участь у грі. Їх можуть бути тисячі. Популярність таких забав пояснюється можливістю поспілкуватися з іншими. Гравці «розмовляють» одні з одними і відчувають себе частиною всесвітньої родини. Але, на жаль, «частина ігор має антисоціальний характер і пропагує насильство,близькість, брутальну мову тощо. Власне такі ігри найбільше люблять діти віком від 8 до 15 років». Під час одного дослідження, що проводилося в США, виявилося, що майже 80 відсотків популярних серед молоді відеоігор містять сцени насильства. Це вже не просто ігри, а навчальні засоби. Ми вчимо дітей спускати курок... Але ми не попереджаємо їх про наслідки таких дій в реальному житті. Протест громадськості проти насильницьких ігор лунає ще з 1976 року, коли з’явилася гра для ігрових автоматів «Смертельні гонки». Суть її в тому, щоб переїхати пішоходів. Вигравав той, на чиєму рахунку було найбільше жертв. У грі «Автоармагедон» гравець пройде усі рівні тоді, коли переїде або уб’є 33000 чоловік. Жертв можна не лише чавити колесами, забризкуючи їхньою кров’ю вітрове скло, їх можна поставити на коліна й змусити просити пощади або ж довести до самогубства. А якщо хочете, то можете розчленувати їх.

Чи шкідлива така імітація насильства? Відповідь на це питання намагалися знайти під час 3000 різних досліджень. Багато хто бачить зв’язок між насильством під час ігор підвищеною агресивністю гравців. Прояви жорстокості серед молоді часто наводяться як докази такого взаємозв’язку. Чи правильно думати, ніби ми не піддаємося впливу того, що бачимо? Якби так було, чи витрачали б тоді компанії щороку мільярди на телевізійну рекламу? Насильство, зображене у відео- і комп’ютерних іграх, може бути ще небезпечнішим, ніж телевізійне, оскільки гравець відчуває себе в ролі персонажів, що чинять насильство. Телебачення робить нас спостерігачами жорстокості, а комп’ютерні ігри — учасниками. Крім того, фільм дитина дивиться лише кілька годин, а на звичайну відеогру вона може витратити майже 100 годин.

У нових он-лайнових іграх час, котрий гравець витрачає, обмірковуючи свою роль, стає його особистим вкладом, його досягненням, а це заохочує грати далі. Для декого ігри стали справжнім наркотиком, і це одна із причин, чому в них грають місяцями або навіть роками. Під час опитування дітей понад 60 відсотків зізналися, що нерідко грають довше, ніж планували. А це часто негативно позначається на навчанні. Японські вчені виявили, що комп’ютерні ігри стимулюють лише певну частину дитячого мозку, тому діти повинні більше читати, писати й займатися математикою. До того ж для гармонійного розвитку усіх ділянок дитячого мозку корисно бавитися на вулиці та якомога більше спілкуватися з іншими дітьми. Існує ще одна небезпека для здоров’я від того, що діти довго вдивляються у монітор, псується зір. Це зумовлено тим, що в цей час людина рідше кліпає, внаслідок чого виникає сухість і подразнення очей. Під час кліпання виділяються сльози, які вимивають шкідливі речовини і очищують очі. Оскільки дітям важко себе контролювати, вони можуть, майже не відриваючись, годинами грати в комп’ютерні ігри. А від цього болять очі й нерідко виникають труднощі з фокусуванням. Розглядаючи вплив комп’ютера на здоров’я, відзначимо декілька чинників ризику:

– проблеми, пов’язані з електромагнітним випромінюванням;

– проблеми зору;

– проблеми, пов’язані з м’язами і суглобами;

– стрес, депресія та інші нервові розлади, викликані впливом комп’ютера на психіку людини. У кожному з цих випадків ступінь ризику прямо пропорційний часу, що проводиться за комп’ютером і поблизу нього. Проблеми, пов’язані з електромагнітним випромінюванням Кожен пристрій, який проводить або споживає електроенергію, створює електромагнітне випромінювання. Це випромінювання концентрується навколо пристрою у вигляді електромагнітного поля. Деякі прилади, на зразок тостера або холодильника, створюють дуже низькі рівні електромагнітного випромінювання. Інші пристрої (мікрохвильові печі, телевізори, монітори комп’ютерів) створюють набагато вищі рівні випромінювання. У даний час про вплив електромагнітного випромінювання на організм людини, практично нічого не відомо, та і за комп’ютерами ми сидимо поки не багато років. Проте деякі роботи і дослідження в цій сфері визначають можливі чинники ризику, так, наприклад, вважається, що електромагнітне випромінювання може викликати розлади нервової системи, зниження імунітету, розлади серцевосудинної системи. По можливості необхідно мінімізувати згубний вплив електромагнітного випромінювання:

– системний блок і монітор треба ставити на максимальній відстані;

– не залишати комп’ютер включеним на тривалий час, якщо він не використовується, хоча це і прискорить знос комп’ютера, але для здоров’я це корисніше;

 – не забувати використовувати «сплячий режим» для монітора;

– у зв’язку з тим, що електромагнітне випромінювання від стінок монітора набагато більше, слід ставити монітор у кут, так щоб випромінювання поглиналося стінами;

– по можливості скорочувати час роботи за комп’ютером і частіше переривати роботу. Точно відомо – шкідливо знаходитися в полі позитивно заряджених іонів, а це зона перед екраном дисплея на електронно-променевій трубці. Позитивне електростатичне поле від високої напруги на трубці «висмоктує» з простору між особою, руками на клавіатурі користувача і самим екраном всі негативні іони, а насичення позитивними іонами повітря, пилу, диму шкідливо впливає на слизисту око, носоглотки, шкіру рук. «Сохне горло», «сохне шкіра» – типові скарги, і вони справедливі. Зняти це поле можна хорошим заземленим захисним фільтром на екран трубки.

Проблема зору

Проблеми зору – це найпоширеніша проблема, якою цікавляться люди, і на яку із стопроцентною впевненістю можна відповісти, що на зір комп’ютер впливає негативно. У будь-якому випадку, коли діти або дорослі зайняті роботою, пов’язаною з напругою, м’язи, які керують очима і фокусують їх на певному предметі, просто втомлюються від надмірного навантаження. Потенційна втома очей існує при будь-якій роботі, в якій бере участь зір, але найбільш велика вона, коли потрібно розглядати об’єкт на близькій відстані. Читання понад міру, необмежене за часом просиджування перед телевізором або комп’ютером вимагають від молодих очей серйозної напруги. Найчастіше стомлюваність зору призводить до того, що діти стають млявими і дратівливими. Але якщо діти так сильно захоплені комп’ютером, що весь вільний час проводять за клавіатурою, то ця «неприємність» може перерости в щось більше, що зажадає корекції в ранньому віці. Деякі фахівці пропонують вправи для очей, що допомагають дітям уникнути проблем, зв’язаних із використанням комп’ютера. Це можуть бути такі прості вправи, як наприклад, стеження за об’єктами, рухомими в полі зору, або концентрація зору на віддалених предметах. Чергування роботи за комп’ютером з іншими видами діяльності корисно ще і тим, що останні часто включають зорові рухи, що є хорошими вправами для очей. Відомі три варіанти вправ для очей, які дозволять зняти втому і запобігти виникненню головного болю від роботи за дисплеєм. Ви можете вибрати будь-який із трьох варіантів вправ, вони рівноцінні, а можете чергувати їх. Вправи можна виконувати сидячи або стоячи, але обов’язково відвернувшись від екрану.

Варіант 1.

1. Закрийте очі, сильно напружуючи очні м’язи, і рахуйте: «раз, два, три, чотири». Розкрийте очі, розслабивши м’язи очей, подивіться у далину, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 4–5 разів.

2. Подивіться на перенісся і затримайте погляд на рахунок «раз, два, три, чотири». Але не допускайте втоми очей! Розплющте очі, подивіться удалину, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 4–5 разів.

3. Не повертаючи голови, подивіться праворуч і, зупинивши погляд, рахуйте: «раз, два, три, чотири». Після цього подивіться у даль, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Аналогічно зафіксуйте погляд вліво, вгору і вниз. Вправу повторюйте 3–4 рази.

4. Переведіть погляд швидко по діагоналі: праворуч–вгору–ліворуч–вниз, потім прямо і повторюйте ці рухи очей, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Повторіть ці вправи, переводячи погляд ліворуч–вгору–праворуч–вниз і удалину, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 4–5 разів.

Варіант 2.

1. Закрийте очі, не напружуючи очні м’язи, рахуйте: «раз, два, три, чотири». Широко розкрийте очі і подивіться вдалину, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 4–5 разів.

2. Подивіться на кінчик носа, рахуйте: «раз, два, три, чотири». Переведіть погляд удалину, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 4–5 разів.

3. Не повертаючи голови (голова прямо), робіть поволі кругові рухи очима вгору–праворуч–вниз–ліворуч і у зворотний бік: вгору–вліво–вниз–праворуч. Потім подивіться удалину, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 4–5 разів.

4. При нерухомій голові переведіть погляд вгору, рахуйте: «раз, два, три, чотири», подивіться прямо, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Аналогічним способом переведіть погляд вниз–прямо, праворуч–прямо, ліворуч–прямо, по діагоналі в одну та іншу сторони і прямо. Вправу повторюйте 3–4 рази.

Варіант 3.

1. Голову тримати прямо. Кліпати, не напружуючи очні м’язи, рахуючи до 10–15.

2. Не повертаючи голови (голова прямо) із закритими очима, «подивіться» направо, рахуючи: «раз, два, три, чотири», потім наліво, рахуючи «раз, два, три, чотири», і прямо, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Підняти очі вгору, рахуючи: «раз, два, три, чотири», опустити вниз, рахуючи: «раз, два, три, чотири», і перевести погляд прямо, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 4–5 разів.

3. Подивіться на вказівний палець, віддалений від очей на відстань 25–30 см, рахуючи: «раз, два, три, чотири», потім переведіть погляд удалину, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 4–5 разів.

4. У середньому темпі виконати 3–4 кругові рухи очима в праву сторону, стільки ж – в ліву сторону і, розслабивши очні м’язи, подивитися удалину, рахуючи: «раз, два, три, чотири, п’ять, шість». Вправу повторюйте 1–2 рази. Непогано також урізноманітнити характер занять дитини за комп’ютером. Наприклад, роботу з текстовим редактором можна чергувати з грою, в якій присутні рухомі об’єкти. Таке чергування вимагатиме від молодих очей абсолютно різної поведінки і перешкодить їх стомлюваності, викликаною тривалою концентрацією зору на одній і тій же меті. Нарешті, важливо вжити заходи щодо зменшення віддзеркалень від монітора. Яскраве і нерівне освітлення в кімнаті може викликати неприємні віддзеркалення на екрані. Можливі способи вирішення цієї проблеми полягають у виключенні верхнього освітлення, штори на вікнах, які пропускають дуже яскраве світло, і повороті монітора так, щоб ні прямо перед ним, ні ззаду не було яскравих джерел світла. Можна порадити використовувати спектральні окуляри (з діоптріями чи без).

Проблеми, пов’язані з м’язами і суглобами

У людей, що заробляють на життя роботою на комп’ютерах, найбільше скарг на здоров’я пов’язане із захворюваннями м’язів і суглобів. Найчастіше це просто оніміння шиї, біль у плечах і поясниці або колення в ногах. Але бувають, проте, і серйозніші захворювання. Найбільш поширений кистьовий тунельний синдром, при якому нерви руки ушкоджуються внаслідок частої і тривалої роботи на комп’ютері. Біль у руках, особливо в гроні правої руки, викликана довгою роботою за комп’ютером придбала назву тунельного синдрому або синдрому зап’ястного каналу, а так само, придбала статус професійного захворювання комп’ютерників (програмістів, машиністів і людей, робота яких ведеться в основному на комп’ютері). Причиною виникнення болю є затискання нерва в зап’ястному каналі. Затискання може бути викликане розпуханням сухожиль, що проходять в безпосередній близькості до нерва, а так само розпуханням самого нерва. Причиною затискання нерва є постійне статичне навантаження на одні і ті ж м’язи, яке може бути викликане великою кількістю одноманітних рухів. Головне, щоб «мишка» лягала в руку. А це залежить від розміру кисті, довжини пальців, положення руки на столі. Перш ніж купувати нову «мишку», потримайте її в руках, посовайте по килимку. А вже колір або прозорість – це на любителя! Біль у руках може бути викликаний не тільки затисканням зап’ястного нерва, але і пошкодженням хребта (остеохондроз, грижі між хребцевих дисків) при якому ушкоджується нерв, що йде до рук від спинного мозку. У найбільш важкій формі цей синдром проявляється як біль, що позбавляє людину працездатності. У дітей такі проблеми виникають рідко, бо все таки не проводять стільки часу за комп’ютером, як дорослі професіонали. Обов’язково прослідкуєте, щоб стілець, на якому сидить дитина, не був дуже високим або дуже низьким. Примушуйте дитину під час занять за комп’ютером не горбитися. Якщо ви виробите у нього звичку сидіти рівно і дивитися прямо на комп’ютер, то найімовірніше йому вдасться в майбутньому уникнути проблем з м’язами і суглобами. При роботі з клавіатурою, кут згину руки в лікті повинен бути прямим (90 градусів) При роботі з мишкою кисть повинна бути прямою, і лежати на столі якнайдалі від краю. Стілець або крісло повинно бути з підлокітниками, так само бажана наявність спеціальної опуклості для зап’ястя (килимок для миші, спеціальної форми клавіатура або комп’ютерний стіл із такими опуклостями). Стрес, депресія та інші нервові розлади, викликані впливом комп’ютера на психіку людини. Крім того, що тривала робота за комп’ютером негативно позначається на здоров’ї, вона ще й пов’язана з постійним роздратуванням, джерелом якого можуть бути різні ситуації. Напевно немає такої людини, у якої б ніколи не зависав комп’ютер і не втрачав незбережену інформацію, не було проблем з якимись програмами і т.д.

За наслідками досліджень, стресові ситуації пов’язані з комп’ютером, а особливо з Інтернетом приводять до збільшення споживання спиртних напоїв. Таким чином, ми отримуємо або психічну неврівноваженість, або алкоголізм, або все разом. А ось японські і англійські лікарі б’ють тривогу. Серед їх пацієнтів збільшилася кількість скарг на порушення функцій пам’яті. Дослідження, проведені ученими однієї з японських клінік серед пацієнтів у віці від 20 до 35 років, показали, що нинішнє покоління, виховане на всіляких пристроях «зовнішньої пам’яті», втрачає здатність запам’ятовувати нове, згадувати старе, а також виділяти з величезного об’єму інформації необхідні відомості. Спілкування з комп’ютером, особливо з ігровими програмами, супроводжується сильною нервовою напругою, оскільки вимагає швидкої у відповідь реакції. Короткочасна концентрація нервових процесів викликає у дитини явне стомлення. Працюючи за комп’ютером, вона переживає емоційний своєрідний стрес. Вплив розважальних засобів значно сильніший, ніж ми думаємо. Нові інформаційні технології – один із викликів глобалізації. Сподіваємося, ми, дорослі, дамо на цей виклик гідну відповідь!