Історія календаря

Історія календаря

Календар є в кожному домі. Є календарі перекидні, настінні, кишенькові, електронні. Це довідники, в яких перелічені в послідовному порядку всі дні року з інформацією про різні факти, події, новини. За календарем можна визначити, яко гочисла буде неділя чи інший день тижня, скільки днів лишилося до контрольної роботи або до дня народження. Яке сьогодні число? За допомогою календаря можна довідатись, які ви начні події відбувалися цього дня в минулі роки (народження видатних людей, за пуск першого штучного супутника Землі тощо), визначити час посіву та жнив, визначити свята. Здебільшого нам календар потрібен для того, щоб пам’ятати про все, що плануємо здійснити протягом року. Крім того, він допомагає нам орієнтуватися в часі.

Навіщо нам календар? Які бувають календарі?

Які події можна визначити за календарем?

Календар по праву належить до геніальних винаходів людства. Однак перш ніж набути сучасного вигляду, він пройшов довгий і тривалий шлях розвитку та вдосконалення. Цікава історія виникнення календаря в різні часи і в різних народів. Стародавні єгиптяни вважали свій календар спадщиною інших світів. Він був даний їм у Перший час – так вони називали період, коли нарешті пропала темрява й люди дістали дари цивілізації. Вчені стверджують, що виник календар у Стародавньому Єгипті, а поштовхом до цього стала примхлива річка Ніл. Місцевим жителям заздалегідь потрібно було знати, коли розіллє вона свої води, щоб завчасно очистити канали, почистити греблі. Як що не зробити цього своєчасно – вода стече у море, а врожай увесь загине від посухи. Єгипетські мудреці помітили, що Ніл розливає свої води саме після того, як з’явиться на небі яскрава зірка Сиріус. Люди помітили, що від одного розливу річки до другого проходить 365 днів. Розділили їх на 12 частин по 30 днів, а решту (5 днів) помістили у кінець року. Так виник перший календар. Однак невдовзі жреці помітили дивну річ: через чотири роки зірка з’являлася на небі із запізненням на добу, через наступних чотири – на дві доби... Вони зрозуміли, що в обчисленні припустилися помилки. Різниця на перший погляд ніби невелика, однак за чотири роки вона дорівнює добі. Багато століть тому у Центральній Америці існував народ, що називався ацтеки. Вони виготовили календар із велетенського каменя (4 м в діаметрі), подібного за формою до Сонця. Посередині його було вирізьблено обличчя бога Сонця: позначки днів було розміщено по краю. Багатьох дослідників далекої цивілізації вражали знання про час, за шифровані в стародавніх календарях індіанців майя, які складали мапи неба, рахували мільйонами. Нині відомо, що точність календаря майя (якому більше 5 тисяч років) перевищує точність григоріанського. В його основі лежить тривалість сонячного року, де астрономи помилилися лише на 17,28 с. Найточніше визначити час уміли жителі Стародавньої Індії. Саме в них почала існувати одиниця вимірювання каште, яка дорівнює одній трьохсотмільйонній частині секунди. Календар – це ціла наука. Просте запитання: яке сьогодні число? Відповідь: наприклад, сьогодні 1 вересня 2009 року. У столиці Єгипту сьогодні 24 число місяця шарабан 1429 року, в столиці Ірану – 10 шехрівера 1388 року. Чому? У нашому календарі рік починається 1 січня, в Ірані – 21 березня, в Ефіопії – 12 вересня. А в Єгипті певного початку року немає, він міняється та може припасти на будь-який місяць і навіть на будь-яку пору року. Лік років ми починаємо з «нашої ери», після якої минуло понад 2000 років. В Єгипті початок ліку інший – він припадає на 622 рік нашого календаря. У чому ж річ? Рік в Єгипті відрізняється від нашого. Наш рік – сонячний: час, за який Земля обійде навколо Сонця. А в країнах Сходу рік місячний. Він дорівнює 12 місячним місяцям і коротший від сонячного на 11 днів. Тому й починається він у різні числа, місяці й пори року. Про те рік – це не точно 365 днів, кожний четвертий – 366 днів (високосний). Щороку набігає по 6 годин, додають цілу добу до високосного року. Календар із чергуванням простих і високосних років існує з 1 січня 45 року до н.е. Його ввів у Стародавньому Римі відомий полководець Юлій Цезар. Тому календар і називається юліанським. Юлій Цезар запропонував 365 днів у році, згрупував їх у 12 місяців. Відтоді календар майже не змінився. У 1582 році був виданий спеціальний декрет – папська булла. Римський Папа Григорій XІІІ наказав день після четверга 4 жовтня вважати п’ятницею 15 жовтня. З ліку викинули 10 днів. Вони накопичувалися поступово. Адже кожен юліанський рік на 11 хв 14 с довший, ніж сонячний. За час із 325 року різниця між календарем і Сонцем зросла на 10 діб. Цей календар назвали за ім’ям Папи григоріанським. 5 травня 1581 року з’явився у нас перший друкований календар. Його автор – першодрукар Іван Федоров. На вигляд це був звичайний аркуш із віршами, присвяченими кожному місяцю. Стародавні слов’яни називали свої місяці відповідно до того, чим займалися у той чи інший час або які зміни помічали у природі. Деякі назви живуть і по нині. Пізніше урядовим декретом лютий 1918 року був скорочений на 13 днів. Після 31 січня того року настало не 1 лютого, а відразу 14 лютого. Відтоді ми живемо за новим стилем.