1906 – встановлено перший у світі рекорд з дальності польоту
Дальні перельоти, навколосвітні подорожі на літаках, авіашоу – все це стало звичним у наші дні. Для льотчиків-віртуозів навіть з’явилося спеціальне слово – «ас», що означає «туз». Першим асом в історії авіації вважається уродженець Бразилії пілот Альберто Сантос-Дюмон. Він поставив перший у світі авіарекорд, зареєстрований Міжнародною федерацією повітроплавання. Рекорд цей, як на сьогодні, виглядає досить скромним – авіатор всього лише подолав у повітрі відстань понад 100 м. Сантос-Дюмон злетів у небо на літаку власної конструкції – цей літальний апарат, побудований за принципом повітряного змія, нагадував споруду з коробок, але тим не менш був оснащений двигуном, шасі та спеціальним хвостовим оперенням, що допомагало керувати польотом. За 21 секунду відважний бразилець пролетів 220 м. Нагородою за цей політ для нього, окрім премії у розмірі півтори тисячі франків від Французького аероклубу, стала всесвітня слава. Сантос-Дюмон був першим льотчиком, що подолав 100-метровий бар’єр у повітрі – а отже і першим льотчиком- асом!
1980 – космічна станція «Вояджер» передала на Землю нові сенсаційні дані про Сатурн
«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – каже прислів’я. Говорячи про небесні тіла, можна сказати: «Краще раз побачити зблизька, ніж сто разів у телескоп». Що людство знало доти про шосту планету сонячної системи? Що її названо на честь римського бога часу – Сатурна, що це друга за величиною планета після Юпітера і що навколо неї обертаються химерні кільця. Однак виявилося, що людству було відомо далеко не все. 1977 року у космос вийшла американська автоматична міжпланетна станція «Вояджер-1». Саме ця станція змогла поглянути на Сатурн зблизька. Щоправда, зблизька в космічних масштабах – «Вояджер» пройшов на відстані 125 тисяч км від Сатурна. Але, враховуючи, що в польоті від Землі до Сатурна станція подолала 1500 мільйонів км – можна сказати, що вона підійшла до планети з кільцями майже впритул. Під час польоту «Вояджер» робив ряд фотознімків Сатурна. Вені, що отримали ці знімки на Землі, були приголомшені. Як виявилося, навколо Сатурна оберталося не шість кілець, а значно більше, і рухаються вони за якимсь незбагненним принципом, який не могла пояснити сучасна фізика: вони перетиналися, зливалися, рухалися з різними швидкостями. Кільця Сатурна – це та загадка, над якою досі мудрують високочолі мужі. Також «Вояджер» під ча польоту відкрив три нові супутники Сатурна. А його наступниця, космічна станція «Вояджер-2», що дісталася Сатурна наступного року, виявила, що на найбільшому з супутників Сатурна, Титані, є атмосфера! Отже, можливо життя є не лише на Марсі, а й на Сатурні! Чи принаймні біля нього.
1936 – народився Микола Сингаївський, український поет-пісняр
«Я Сингаївський – син гаїв», – так писав поет про себе. Народився він на Поліссі, українській землі, що справді славилася красою своїх гаїв та лісів. Напевне, ця краса і надихнула хлопчика на працю із художнім словом. З поезією Микола Сингаївський мав справу протягом усього свого життя: працював у відділі поезії газети «Літературна Україна», очолював відділ літератури та мистецтва журналу ранок, а також був головним редактором дитячого журналу «Піонерія», який згодом стане відомий під назвою «Однокласник». І, звісно ж, писав сам. Поезія Сингаївського співуча, просякнута сонцем, красою полійського краю, зігріта любов’ю до рідної землі. Чимало писав поет і для юних читачів. 1958 року вийшла його перша збірка для дітей «Жива криничка». Відтоді у письменника вийшло понад сорок книжок, поетичних і прозових, з них половина – для дітей. Чимало творів поета були покладені на музику. «Я родом із пісні», – стверджував поет. Справедливі слова – адже пісню «Чорнобривці» на вірші Миколи Сингаївського чув і старий, і малий: «Чорнобривців насіяла мати // У своїм світанковім краю, // Та й навчила веснянки співати // Про квітучу надію свою». Цю пісню виконували зі сцени безліч українських артистів: Костянтин Огнєвий, Дмитро Гнатюк, Ірина Сказіна, Віктор Павлік, Віталій Козловський… Пісня «Чорнобривці» по праву вважається народною.
Дальні перельоти, навколосвітні подорожі на літаках, авіашоу – все це стало звичним у наші дні. Для льотчиків-віртуозів навіть з’явилося спеціальне слово – «ас», що означає «туз». Першим асом в історії авіації вважається уродженець Бразилії пілот Альберто Сантос-Дюмон. Він поставив перший у світі авіарекорд, зареєстрований Міжнародною федерацією повітроплавання. Рекорд цей, як на сьогодні, виглядає досить скромним – авіатор всього лише подолав у повітрі відстань понад 100 м. Сантос-Дюмон злетів у небо на літаку власної конструкції – цей літальний апарат, побудований за принципом повітряного змія, нагадував споруду з коробок, але тим не менш був оснащений двигуном, шасі та спеціальним хвостовим оперенням, що допомагало керувати польотом. За 21 секунду відважний бразилець пролетів 220 м. Нагородою за цей політ для нього, окрім премії у розмірі півтори тисячі франків від Французького аероклубу, стала всесвітня слава. Сантос-Дюмон був першим льотчиком, що подолав 100-метровий бар’єр у повітрі – а отже і першим льотчиком- асом!
1980 – космічна станція «Вояджер» передала на Землю нові сенсаційні дані про Сатурн
«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – каже прислів’я. Говорячи про небесні тіла, можна сказати: «Краще раз побачити зблизька, ніж сто разів у телескоп». Що людство знало доти про шосту планету сонячної системи? Що її названо на честь римського бога часу – Сатурна, що це друга за величиною планета після Юпітера і що навколо неї обертаються химерні кільця. Однак виявилося, що людству було відомо далеко не все. 1977 року у космос вийшла американська автоматична міжпланетна станція «Вояджер-1». Саме ця станція змогла поглянути на Сатурн зблизька. Щоправда, зблизька в космічних масштабах – «Вояджер» пройшов на відстані 125 тисяч км від Сатурна. Але, враховуючи, що в польоті від Землі до Сатурна станція подолала 1500 мільйонів км – можна сказати, що вона підійшла до планети з кільцями майже впритул. Під час польоту «Вояджер» робив ряд фотознімків Сатурна. Вені, що отримали ці знімки на Землі, були приголомшені. Як виявилося, навколо Сатурна оберталося не шість кілець, а значно більше, і рухаються вони за якимсь незбагненним принципом, який не могла пояснити сучасна фізика: вони перетиналися, зливалися, рухалися з різними швидкостями. Кільця Сатурна – це та загадка, над якою досі мудрують високочолі мужі. Також «Вояджер» під ча польоту відкрив три нові супутники Сатурна. А його наступниця, космічна станція «Вояджер-2», що дісталася Сатурна наступного року, виявила, що на найбільшому з супутників Сатурна, Титані, є атмосфера! Отже, можливо життя є не лише на Марсі, а й на Сатурні! Чи принаймні біля нього.
1936 – народився Микола Сингаївський, український поет-пісняр
«Я Сингаївський – син гаїв», – так писав поет про себе. Народився він на Поліссі, українській землі, що справді славилася красою своїх гаїв та лісів. Напевне, ця краса і надихнула хлопчика на працю із художнім словом. З поезією Микола Сингаївський мав справу протягом усього свого життя: працював у відділі поезії газети «Літературна Україна», очолював відділ літератури та мистецтва журналу ранок, а також був головним редактором дитячого журналу «Піонерія», який згодом стане відомий під назвою «Однокласник». І, звісно ж, писав сам. Поезія Сингаївського співуча, просякнута сонцем, красою полійського краю, зігріта любов’ю до рідної землі. Чимало писав поет і для юних читачів. 1958 року вийшла його перша збірка для дітей «Жива криничка». Відтоді у письменника вийшло понад сорок книжок, поетичних і прозових, з них половина – для дітей. Чимало творів поета були покладені на музику. «Я родом із пісні», – стверджував поет. Справедливі слова – адже пісню «Чорнобривці» на вірші Миколи Сингаївського чув і старий, і малий: «Чорнобривців насіяла мати // У своїм світанковім краю, // Та й навчила веснянки співати // Про квітучу надію свою». Цю пісню виконували зі сцени безліч українських артистів: Костянтин Огнєвий, Дмитро Гнатюк, Ірина Сказіна, Віктор Павлік, Віталій Козловський… Пісня «Чорнобривці» по праву вважається народною.
12 листопада свої іменини святкують Артем, Марк та Анастасія
Не забудьте привітати !
Немає коментарів:
Дописати коментар