1891 – у Німеччині продано першу іграшкову залізницю
Діти страшенно люблять копіювати світ дорослих, тому з ревнивою увагою слідкують за його змінами, зокрема за здобутками технічного прогресу. З’явилися автомобілі – діти зажадали іграшковий автомобіль. З’явилися літаки – подавай іграшковий літак. З’явилися залізниці. А ось тут дітям довелося зачекати. Зробити модель потяга з паровозом, який би рухався по рейках, було не так легко. Перша «доросла» залізниця побудована 1830 року в Англії. Іграшкова ж залізниця запізнилася на 50 років. Перші іграшкові поїзди почали виготовляти в Німеччині, скоро долучилася й Англія. Мати іграшкові залізниці хотіли буквально всі – як діти простих громадян, так і юні спадкоємці монархів. Через це виготовлялися два типи залізниць – дешевші і дорожчі. На дешевих залізницях поїзди рухалися за допомогою пружин. Дорожчі ж мали все як на справжніх залізницях – паровози були обладнані паровими машинами, а за топку правила спиртівка. Паровози й вагончики виготовлялися із жерсті. Вони мали такий самий вигляд, що і справжні, лише були в 40 разів меншими. Зрозуміло, що паровози зі спиртівками вважалися небезпечними іграшками, і гратися з ними можна було лише під наглядом дорослих. Згадайте, зокрема, як Малий і Карлсон запускали парову машину і що з цього вийшло. Аби маленький паровозик не спричинив великої пожежі в домі, батьки зазвичай відсилали своїх дітей гратися із залізницею на повітря, до садка. Через це залізниці називалися «садовими». Однак на початку ХХ століття з’явилися електричні залізниці, що різко знизили вогненебезпечність іграшок, а у 1920-х роках іграшки почали обладнувати трансформаторами, через що їх було визнано безпечними для дітей. І тепер в багатьох будинках по всьому світу котяться рейками іграшкові поїзди, а хлопчаки із сяючими очима уявляють себе то машиністами, то начальниками станцій, підіймаючи шлагбауми, запалюючи семафори та допомагаючи своїм поїздам гудіти.
1977 – запроваджено День відмови від куріння
«Курити – здоров’ю шкодити» – так кажуть, і кажуть правильно. В димі однієї цигарки міститься до дванадцяти шкідливих речовин, зокрема смоли, що осідають у легенях, і нікотин. «Крапля нікотину вбиває коня» – стверджують противники куріння. Ну, щодо коня – то напевне перебільшення, але експерти підрахували, що кожні десять секунд у світі помирає завзятий курець. А до 2020 року ці темпи можуть зрости до одного курця на три секунди! Є над чим замислитися. Тож 1977 року Американське онкологічне товариство теж замислилось, а відтак вирішило щороку 19 листопада відзначати День відмови від куріння. Цей день – прекрасний привід подумати над тим, чи варто вкорочувати собі віку, вдихаючи смердючий дим? Той, хто починає курити, аби доказати, що він крутий, має пам’ятати, що по-справжньому крута людина не доказуватиме цього курінням.
1997 – перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк взяв участь у міжнародній космічній експедиції
Всі знають, що першого у світі космонавта звали Юрій Гагарін. А от першого космонавта незалежної України звуть Леонід Каденюк. Це ім’я ми всі маємо добре пам’ятати. Уродженець Чернівецької області, Леонід Каденюк з дитинства мріяв літати. Безкрая блакить тягнула його до себе зі страшною силою. Цей потяг розчинив перед сільським хлопцем двері до військового авіаційного училища. Як льотчик-випробувач він облітав понад 50 типів літаків. А згодом йому випала нагода здійнятися ще вище – до зірок, до вічної космічної чорної ночі. Леонід Каденюк здобув фах космонавта-випробувача. Зрозуміло, що такого високообдарованого фахівця не могли не помітити. 1995 р. Національне космічне агентство України відібрало Каденюка у спеціальну групу космонавтів. Почалися тренування для участі в міжнародній космічній експедиції. Ця експедиція була запланована США у рамках програми «зоряний човник» («спейс шаттл»). Експерти мали провести в космосі більше двох тижнів і здійснити ряд експериментів. Для цього польоту був виділений космічний корабель «Колумбія», який можна назвати ветераном – на його рахунку налічувалося 23 польоти. 19 листопада 1997 року «Колумбія» вирушила у космос, несучи на борту екіпаж із шести чоловік – четверо американців, японець та українець – перший український космонавт Леонід Каденюк. До речі, в далеку міжзоряну дорогу космонавт взяв із собою рушник, вишитий руками матері, та «Кобзаря», аби вони, за його словами, зігрівали його у вічній космічній ночі. 16 днів провели «колумбійці» у відкритому космосі. За цей час Каденюк експериментував із рослинами – ріпою, соєю та мохом – вивчаючи, як вони поводяться у стані невагомості. Також він брав участь в експерименті «Людина у стані невагомості», що досліджував реакцію людського організму на тривале перебування в невагомості.На свою рідну землю космонавт ступив героєм. Нагородою за цей політ у космос для нього стала Золота Зірка Героя України, а також звання Почесний Посол, яким нагороджують людей, що доклали зусиль до зміцнення міжнародного авторитету України.
Діти страшенно люблять копіювати світ дорослих, тому з ревнивою увагою слідкують за його змінами, зокрема за здобутками технічного прогресу. З’явилися автомобілі – діти зажадали іграшковий автомобіль. З’явилися літаки – подавай іграшковий літак. З’явилися залізниці. А ось тут дітям довелося зачекати. Зробити модель потяга з паровозом, який би рухався по рейках, було не так легко. Перша «доросла» залізниця побудована 1830 року в Англії. Іграшкова ж залізниця запізнилася на 50 років. Перші іграшкові поїзди почали виготовляти в Німеччині, скоро долучилася й Англія. Мати іграшкові залізниці хотіли буквально всі – як діти простих громадян, так і юні спадкоємці монархів. Через це виготовлялися два типи залізниць – дешевші і дорожчі. На дешевих залізницях поїзди рухалися за допомогою пружин. Дорожчі ж мали все як на справжніх залізницях – паровози були обладнані паровими машинами, а за топку правила спиртівка. Паровози й вагончики виготовлялися із жерсті. Вони мали такий самий вигляд, що і справжні, лише були в 40 разів меншими. Зрозуміло, що паровози зі спиртівками вважалися небезпечними іграшками, і гратися з ними можна було лише під наглядом дорослих. Згадайте, зокрема, як Малий і Карлсон запускали парову машину і що з цього вийшло. Аби маленький паровозик не спричинив великої пожежі в домі, батьки зазвичай відсилали своїх дітей гратися із залізницею на повітря, до садка. Через це залізниці називалися «садовими». Однак на початку ХХ століття з’явилися електричні залізниці, що різко знизили вогненебезпечність іграшок, а у 1920-х роках іграшки почали обладнувати трансформаторами, через що їх було визнано безпечними для дітей. І тепер в багатьох будинках по всьому світу котяться рейками іграшкові поїзди, а хлопчаки із сяючими очима уявляють себе то машиністами, то начальниками станцій, підіймаючи шлагбауми, запалюючи семафори та допомагаючи своїм поїздам гудіти.
1977 – запроваджено День відмови від куріння
«Курити – здоров’ю шкодити» – так кажуть, і кажуть правильно. В димі однієї цигарки міститься до дванадцяти шкідливих речовин, зокрема смоли, що осідають у легенях, і нікотин. «Крапля нікотину вбиває коня» – стверджують противники куріння. Ну, щодо коня – то напевне перебільшення, але експерти підрахували, що кожні десять секунд у світі помирає завзятий курець. А до 2020 року ці темпи можуть зрости до одного курця на три секунди! Є над чим замислитися. Тож 1977 року Американське онкологічне товариство теж замислилось, а відтак вирішило щороку 19 листопада відзначати День відмови від куріння. Цей день – прекрасний привід подумати над тим, чи варто вкорочувати собі віку, вдихаючи смердючий дим? Той, хто починає курити, аби доказати, що він крутий, має пам’ятати, що по-справжньому крута людина не доказуватиме цього курінням.
1997 – перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк взяв участь у міжнародній космічній експедиції
Всі знають, що першого у світі космонавта звали Юрій Гагарін. А от першого космонавта незалежної України звуть Леонід Каденюк. Це ім’я ми всі маємо добре пам’ятати. Уродженець Чернівецької області, Леонід Каденюк з дитинства мріяв літати. Безкрая блакить тягнула його до себе зі страшною силою. Цей потяг розчинив перед сільським хлопцем двері до військового авіаційного училища. Як льотчик-випробувач він облітав понад 50 типів літаків. А згодом йому випала нагода здійнятися ще вище – до зірок, до вічної космічної чорної ночі. Леонід Каденюк здобув фах космонавта-випробувача. Зрозуміло, що такого високообдарованого фахівця не могли не помітити. 1995 р. Національне космічне агентство України відібрало Каденюка у спеціальну групу космонавтів. Почалися тренування для участі в міжнародній космічній експедиції. Ця експедиція була запланована США у рамках програми «зоряний човник» («спейс шаттл»). Експерти мали провести в космосі більше двох тижнів і здійснити ряд експериментів. Для цього польоту був виділений космічний корабель «Колумбія», який можна назвати ветераном – на його рахунку налічувалося 23 польоти. 19 листопада 1997 року «Колумбія» вирушила у космос, несучи на борту екіпаж із шести чоловік – четверо американців, японець та українець – перший український космонавт Леонід Каденюк. До речі, в далеку міжзоряну дорогу космонавт взяв із собою рушник, вишитий руками матері, та «Кобзаря», аби вони, за його словами, зігрівали його у вічній космічній ночі. 16 днів провели «колумбійці» у відкритому космосі. За цей час Каденюк експериментував із рослинами – ріпою, соєю та мохом – вивчаючи, як вони поводяться у стані невагомості. Також він брав участь в експерименті «Людина у стані невагомості», що досліджував реакцію людського організму на тривале перебування в невагомості.На свою рідну землю космонавт ступив героєм. Нагородою за цей політ у космос для нього стала Золота Зірка Героя України, а також звання Почесний Посол, яким нагороджують людей, що доклали зусиль до зміцнення міжнародного авторитету України.
19 листопада свої іменини святкують Олександр і Клавдія
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар