1917 – Центральна Рада проголосила ІІІ Універсал, що відновив українську
державність
Довгий час українські землі перебували у складі двох імперій – Російської та Австро-Угорської. Довгий час українці були відірвані одне від одного, жили у підданстві іноземних монархів. Коли вибухнула І світова війна – українців почали мобілізовувати в діючі армії. 3,5 мільйони українців воювали у російській армії, 250 тисяч – у австрійській. Так сталося, що українці мусили вбивати одне одного, вмирати за інтереси чужинських правителів. Однак спільне минуле, історична пам’ять, предковічні традиції взяли гору – українці почали боротьбу за відродження власної держави. Навесні 1917 року українські революціонери утворили власний керівний орган – Центральну Раду. Лідери Центральної Ради, виражаючи прагнення народу до звільнення України з лабет імперії, проголосили два універсали – відозви, що оголошували широке автономію України в складі Росії (тоді, далекого 1917 року ще мало хто думав про можливість України жити окремо від Росії). Росія поставилася вороже до цих кроків українських діячів, проте вона переживала тоді не найкращі часи – в лютому 1917 року в Російській імперії вибухнула революція, яка позбавила влади царя, а сама імперія перетворилася на республіку. Водночас по всіх усюдах колишньої імперії почали набирати силу національні рухи – поневолені імперією народи прагнули здобути волю, отримати громадянські права, домогтися, аби російська влада рахувалася з їхніми інтересами. В цей же час почалися заворушення в російській армії – українські солдати самі перетворювали свої частини на українські, національні, готові боротися за Україну. В австрійській армії на той час уже існували українські військові з’єднання – Січові стрільці. Повільно, але впевнено Україна ішла до здобуття державності. Однак у жовтні у російській столиці – Петрограді – раптово стався переворот, організований партією більшовиків. Більшовицькі вояки розігнали російський уряд і призначили свій, заявивши, що вони не визнають попередніх зобов’язань. В листопаді в Києві вибухнуло повстання робітників заводу «Арсенал» – повстанці, що з симпатією ставилися до більшовиків, виступили проти Центральної Ради. Вірні Україні військові сили придушили повстання. За цих обставин Центральна Рада зважилася на рішучий крок – 20 листопада 1917 року вона проголосила ІІІ Універсал, за яким була утворена Українська Народна Республіка (УНР). Здійснилася мрія українців – під співи «Ще не вмерла Україна» та маєво жовто-блакитних знамен постала молода українська держава. Всі церкви Києва дзвонили у дзвони, народ урочисто вітав лідерів своєї відродженої держави. А далі… Далі була війна з більшовицькою Росією, битви, перемоги, поразки, і нарешті – насильне включення України до складу радянської держави. Та це зовсім інша історія. Але дату 20 листопада має пам’ятати кожен – цього дня зародилася держава під тим самим прапором, який сьогодні майорить у небі України.
1858 – народилася Сельма Лагерлеф, шведська дитяча письменниця
Летять дикі гуси. Летять собі клином в осінньому небі, а на спині одного з гусей сидить маленький-маленький, як гномик, хлопчик… Згадали? Саме так – це казка «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», написана шведською письменницею Сельмою Лагерлеф. В цій книжці хлопчина-бешкетник Нільс непоштиво повівся зі старим гномом, за що той наклав на нього закляття – зменшив його до розмірів мишеняти. Так би й загинув Нільс у світі великих тварин, де будь-яка кицька могла б його придушити, якби не пожалів його свійський гусак Мортен, якому закортіло вирушити у політ разом із дикими гусьми. Так і розпочалася дивовижна мандрівка Нільса Гольгерсона. Історія створення цієї дивовижної казки не менш цікава, аніж сама казка. Адже Сельма Лагерлеф, починаючи працювати над книгою, прагнула написати підручник з географії! На той час у Швеції бракувало книг з географії для найменших школярів, і пані Лагерлеф, що уже була відомою дорослою письменницею, а за сумісництвом працювала вчителькою, вирішила створити таку книгу. В оригіналі назва книги звучить як «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона Швецією», оскільки головний герой, за задумом авторки, мав відвідати усі шведські землі і на власні очі побачити їхні особливості. На майбутнє ж письменниця планувала створити також підручник з історії Швеції, а ще підручники з історії та географії народів світу… Але, коли вона почала працювати над першим підручником, то захопилася, і замість сухої книги для навчання вийшла чарівна казка, яка припала до смаку не лише маленьким шведам, а також і юним читачам інших країн. Книжкою Лагерлеф захоплювалося і чимало дорослих. «Лаґерлеф вдалося вселити життя і барви в сухий пустельний пісок – шкільний урок», – казав про цю книжку шведський поет Карл Снойльський. Були, щоправда, й ті, хто критикував авторку за «несерйозність», допущену при написанні підручника. Однак сама письменниця їм відповіла: «Доки дітям весело читати цю книгу – вона перемагатиме». І вона мала рацію! Адже де ви знайдете такий підручник, який би прожив на світі понад століття? А «Мандрівці Нільса» цього року виповнюється цілих 110 років!
державність
Довгий час українські землі перебували у складі двох імперій – Російської та Австро-Угорської. Довгий час українці були відірвані одне від одного, жили у підданстві іноземних монархів. Коли вибухнула І світова війна – українців почали мобілізовувати в діючі армії. 3,5 мільйони українців воювали у російській армії, 250 тисяч – у австрійській. Так сталося, що українці мусили вбивати одне одного, вмирати за інтереси чужинських правителів. Однак спільне минуле, історична пам’ять, предковічні традиції взяли гору – українці почали боротьбу за відродження власної держави. Навесні 1917 року українські революціонери утворили власний керівний орган – Центральну Раду. Лідери Центральної Ради, виражаючи прагнення народу до звільнення України з лабет імперії, проголосили два універсали – відозви, що оголошували широке автономію України в складі Росії (тоді, далекого 1917 року ще мало хто думав про можливість України жити окремо від Росії). Росія поставилася вороже до цих кроків українських діячів, проте вона переживала тоді не найкращі часи – в лютому 1917 року в Російській імперії вибухнула революція, яка позбавила влади царя, а сама імперія перетворилася на республіку. Водночас по всіх усюдах колишньої імперії почали набирати силу національні рухи – поневолені імперією народи прагнули здобути волю, отримати громадянські права, домогтися, аби російська влада рахувалася з їхніми інтересами. В цей же час почалися заворушення в російській армії – українські солдати самі перетворювали свої частини на українські, національні, готові боротися за Україну. В австрійській армії на той час уже існували українські військові з’єднання – Січові стрільці. Повільно, але впевнено Україна ішла до здобуття державності. Однак у жовтні у російській столиці – Петрограді – раптово стався переворот, організований партією більшовиків. Більшовицькі вояки розігнали російський уряд і призначили свій, заявивши, що вони не визнають попередніх зобов’язань. В листопаді в Києві вибухнуло повстання робітників заводу «Арсенал» – повстанці, що з симпатією ставилися до більшовиків, виступили проти Центральної Ради. Вірні Україні військові сили придушили повстання. За цих обставин Центральна Рада зважилася на рішучий крок – 20 листопада 1917 року вона проголосила ІІІ Універсал, за яким була утворена Українська Народна Республіка (УНР). Здійснилася мрія українців – під співи «Ще не вмерла Україна» та маєво жовто-блакитних знамен постала молода українська держава. Всі церкви Києва дзвонили у дзвони, народ урочисто вітав лідерів своєї відродженої держави. А далі… Далі була війна з більшовицькою Росією, битви, перемоги, поразки, і нарешті – насильне включення України до складу радянської держави. Та це зовсім інша історія. Але дату 20 листопада має пам’ятати кожен – цього дня зародилася держава під тим самим прапором, який сьогодні майорить у небі України.
1858 – народилася Сельма Лагерлеф, шведська дитяча письменниця
Летять дикі гуси. Летять собі клином в осінньому небі, а на спині одного з гусей сидить маленький-маленький, як гномик, хлопчик… Згадали? Саме так – це казка «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», написана шведською письменницею Сельмою Лагерлеф. В цій книжці хлопчина-бешкетник Нільс непоштиво повівся зі старим гномом, за що той наклав на нього закляття – зменшив його до розмірів мишеняти. Так би й загинув Нільс у світі великих тварин, де будь-яка кицька могла б його придушити, якби не пожалів його свійський гусак Мортен, якому закортіло вирушити у політ разом із дикими гусьми. Так і розпочалася дивовижна мандрівка Нільса Гольгерсона. Історія створення цієї дивовижної казки не менш цікава, аніж сама казка. Адже Сельма Лагерлеф, починаючи працювати над книгою, прагнула написати підручник з географії! На той час у Швеції бракувало книг з географії для найменших школярів, і пані Лагерлеф, що уже була відомою дорослою письменницею, а за сумісництвом працювала вчителькою, вирішила створити таку книгу. В оригіналі назва книги звучить як «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона Швецією», оскільки головний герой, за задумом авторки, мав відвідати усі шведські землі і на власні очі побачити їхні особливості. На майбутнє ж письменниця планувала створити також підручник з історії Швеції, а ще підручники з історії та географії народів світу… Але, коли вона почала працювати над першим підручником, то захопилася, і замість сухої книги для навчання вийшла чарівна казка, яка припала до смаку не лише маленьким шведам, а також і юним читачам інших країн. Книжкою Лагерлеф захоплювалося і чимало дорослих. «Лаґерлеф вдалося вселити життя і барви в сухий пустельний пісок – шкільний урок», – казав про цю книжку шведський поет Карл Снойльський. Були, щоправда, й ті, хто критикував авторку за «несерйозність», допущену при написанні підручника. Однак сама письменниця їм відповіла: «Доки дітям весело читати цю книгу – вона перемагатиме». І вона мала рацію! Адже де ви знайдете такий підручник, який би прожив на світі понад століття? А «Мандрівці Нільса» цього року виповнюється цілих 110 років!
20 листопада свої іменини святкують Валерій та Кирило
Не забудьте привітати!
Немає коментарів:
Дописати коментар