Літературне читання 4 клас СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ...

СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ... 

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова. 

Хід уроку 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Гра «Письменник» 

— Правильно прочитайте зашифрований текст. 

ВЕНАСНІ 

тоСять петлі кидень. тиДі нязли тапаль і пашки. риПбрали вокзани і насчата. пеТер бодре в сілі. тиДі ругтом жібать дути. лопХчики і відчатка рагються в хосванки. 

(НА ВЕСНІ 

Стоять теплі деньки. Діти зняли пальта і шапки. Прибрали ковзани і санчата. Тепер добре в лісі. Діти гуртом біжать туди. Хлопчики і дівчатка граються в схованки.) 

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 

1. Гра «Хто краще?» 

Конкурс на краще виразне читання вірша Ганни Чубач «Найрідніші голоси». 

2. Гра «У художньому музеї» 

Діти виходять до дошки, де розміщено виставку їх робіт, коментують кожен свою роботу, розповідають про свою бабусю. 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми дізнаємося про ще одного юного художника. 

— Що ж він вирішив намалювати? Відгадайте загадку — і дізнаєтеся. 

- Хоч без крил, але літаю, 

Вербі коси розплітаю. 

Погойдаю в лісі гілку, 

Заколишу в квітці бджілку. 

Якщо добре розлютити, 

Можу шкоди наробити. (Вітер) 

— Допоможе нам дізнатися про юного художника Степан Жупанин. 

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Біографічна довідка 

— Степан Ілліч Жупанин народився 18 січня 1936 року в селі Іршава на Закарпатті в сім’ї селянина. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Учителював, згодом викладав в Ужгородському університеті. Отримав ступінь кандидата педагогічних наук. 

Пропрацювавши в школі багато років, Степан Жупанин звернувся до творчості для дітей. Перша книжка «Бджілка» з’явилася ще 1959 року. Далі друком виходять «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Пісні для дітей» (1974), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1980), «Сонечко» (1983), «Барвінок» (1983), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986). Вірші С. Жупанина перекладалися російською, білоруською, чеською, угорською мовами. 

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1994). 

У видавництві «Веселка» твори С. Жупанина друкувалися в колективних збірниках; окремими виданнями виходили «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989). 

Помер 7 січня 2005 року. 

2. Фізкультхвилинка 

3. Опрацювання вірша Степана Жупанина «Намалюю вітер» 

1) Робота над заголовком. 

— Прочитайте з відповідною інтонацією. 

«Намалюю вітер». 

«Намалюю вітер»! 

«Намалюю вітер»? 

2) Виразне читання вірша вчителем. 

— Чи сподобався вам вірш? 

— Які картини ви уявляли, слухаючи його? 

3) Словникова робота. 

Читання колонок слів «луною» за вчителем, «буксиром» у парах 

Гуляє  хвилі 

тераса  танцює 

дощовий  здіймає 

намалює  прапорами 

Тераса — літня (неопалювана) прибудова до будинку, відкрита або засклена; веранда. 

Має — коливається від вітру або швидкого руху; розвівається. 

4) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша. 

— Яким тоном, в якому темпі і з якою силою голосу будете читати вірш? 

— Які слова виділите голосом при читанні? 

5) Виразне читання вірша учнями. 

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. 

— Що вирішив намалювати юний художник? 

— Які ознаки вітру він називає? 

— Які вітри йому вдалося намалювами? 

— Скільки малюнків він уже має? 

7) Гра «Добери риму». 

Ніжний — ... (сніжний). 

Хвилі — ... (на схилі). 

У вальсі — ... (на терасі). 

Має — ... (гуляє). 

Маю — ... (краю). 

4. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Якщо не можеш вітер змалювати...» 

Гра «Бджілки». Самостійне папівголосне читання вірша учнями 

— Що радить нам поетеса? 

— А яким би ви намалювали вітер? 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Які вірші читали на уроці? 

— Хто їх автори? 

— Що спільного є у цих віршах? 

— Чим вони відрізняються? 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виразно читати вірші (с. 176).