ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ
Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням «Не загубив, а знайшов»; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати працелюбність, наполегливість.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
- Накрапає дощ (тихо).
- Дощ пускається сильніше (голосніше).
- Злива (голосно).
- Дощ слабшає (тихіше).
- Дощ припинився (читання припиняється).
Цоки-цоки-цок копитця —
Це цапок йде до криниці.
Працьовитим цапенятам
Принесе водиці тато.
2. Гра «Письменник»
— Правильно прочитайте зашифроване оповідання.
МІЙЗ
тіДи зявли піпар і лейк. ниВо найзшли бугрі тинки. льОга ванівІна лада їм жиноці. раЮ подоміг розбити мізя. ружДно шлай борота. сьО мійз тилеть совико в боне.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Учні в групах представляють інсценування за прочитаним віршем Анатолія Костецького «Спішу додому». Оцінюють роботу груп.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського.
— Що вам відомо про його творчість?
— Які твори письменника ви вже читали?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист.
Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.
Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки.
Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”».
У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.
2. Фізкультхвилинка
3. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов»
1) Робота над заголовком.
— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією.
«Не загубив, а знайшов».
«Не загубив, а знайшов»!
«Не загубив, а знайшов»?
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок?
2) Виразне читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Які почуття воно у вас викликало?
— Над чим примусило замислитися?
— Хто є головними персонажами оповідання?
3) Словникова робота.
Читання колонок слів у парі одне одному
Уздовж збиток
попервах останню
неспокійно наприкінці
найдорожча приловчився
— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся).
4) Робота в парах.
Читання оповідання учнями в парах. Підготовка до виразного читання
— З якою інтонацією, у якому темпі і яким тоном будете читати слова батька? сина?
— Які слова виділите інтонацією при читанні?
5) Виразне читання оповідання учнями за особами.
6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Скільки років виповнилося синові?
— Що дав йому батько?
— Що наказав зробити?
— Чи вмів син копати?
— Як він виконував поставлене завдання?
— Що трапилося наприкінці роботи?
— Як почувався син?
— Що сказав йому батько?
— Яка головна думка оповідання?
7) Гра «Земля — небо».
За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Який висновок з прочитаного ви для себе зробили?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання (с. 159–160).
Немає коментарів:
Дописати коментар