УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СТИСЛИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО «УСМІШКА»
Мета: вчити учнів писати стислий переказ, використовуючи мовні засоби; збагачувати словник образними виразами, порівняннями, епітетами; розвивати мовлення учнів; сприяти розвитку пам’яті, уваги; виховувати ввічливість, доброту, бажання дарувати оточуючим радість.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над анаграмою
С У Ш А К І М
2 1 5 7 6 4 3
Відповідь: усмішка.
— Як приємно бачити усміхнене обличчя, чути ласкаві, звернені до тебе слова! І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе приємні, лагідні слова.
— Що означає слово усмішка? (Усмішка — міміка обличчя, вуст, що виражає задоволення, прихильність, іронію; безголосий сміх. Якщо кажуть: доля усміхається, це означає, що людині щастить, таланить.)
— Навіщо потрібна усмішка? (Усмішка допомагає людині: усуває настороженість, долає перешкоди у спілкуванні з людьми. Відкрите обличчя, прямий погляд, привітна усмішка — це ознаки людини чесної, розумної, привітної, вихованої.)
— Цікаво знати, що найчастіше посміхаються американці. Вони говорять: «З усміхненою людиною приємніше мати справу, ніж із насупленою, похмурою».
— Тож давайте будемо посміхатися, щоб іншим було приємно!
2. Вправа «Незакінчене речення»
— Закінчіть речення «Я усміхаюсь...».
3. Розповіді підготовлених учнів
— Сміх — один із найсильніших захисників нашого організму від негативного стресу, а отже від багатьох тілесних недуг. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя, і ми почуваємося радісно, захищеними від усяких негараздів. Той, хто любить сміятися, хто сприймає життя іронічно, ніколи не захворіє на невроз.
— Усмішка і сміх — це ворота, через які до людини може потрапити багато хорошого. Учені довели, що сміх збуджує центри позитивних емоцій, створює добрий настрій, допомагає жити, вчитися і працювати.
— Щоб засміятись, людині потрібно напружити 17 м’язів, а щоб насупитися — аж 43! Тому веселим і усміхненим бути легше, чи не так?
Тож давайте будемо частіше посміхатися на користь нашому здоров’ю!
4. Робота в групах
Завдання: скласти із «розсипаних» слів прислів’я, вислів про усмішку.
1-ша група. Від гніву старієш, від сміху молодієш.
2-га група. Даруйте одне одному посмішки!
3-тя група. Усмішка лікує краще за ліки.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося із твором В. О. Сухомлинського «Усмішка», з’ясуємо, чому від усмішки йде до всіх тепло, і ви напишете стислий переказ цього твору.
IV. РОБОТА НАД ПЕРЕКАЗОМ
1. Ознайомлення з оповіданням В. Сухомлинського «Усмішка»
УСМІШКА
Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.
Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.
Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалася, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!».
Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.
Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її обличчі. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.
Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.
Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.
Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю та щирою була її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.
2. Аналіз тексту
— Які почуття сповнювали вас під час слухання оповідання?
— Який настрій у вас після прослуханого?
— Якої пори року відбувалася подія?
— Який настрій був у дівчинки?
— Яке бажання її охопило?
— Кого зустріла дівчинка?
— Що вона несла назустріч дідові?
— На що сподівалася?
— Чому змінився настрій дівчинки і її серцем оволодів страх?
— З ким відбулася її друга зустріч?
— Як бабуся зустріла дівчинку?
— Яким став світ від подарованої усмішки?
— До чого автор закликає у оповіданні?
— Яку думку хотів донести автор до наших сердець?
3. Робота над образними висловами
1) Грав на срібних струнах; блакитні очі; волосся, мов спіла пшениця; жовті сонечка кульбабок; пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре; несла назустріч усмішку; страх оволодів серцем; усмішка погасла; затьмарився спохмурнів цілий світ; серце тремтіло; світ ожив, заграв заспівав.
2) Знайдіть і доповніть порівняння словами з тексту.
Біле, мов ... волосся (спіла пшениця)
Срібна пісня жайворонка тремтіла, мов... (той струмок, що ось-ось помре)
Мов ..., знову заясніли, кульбабки (мов маленькі сонця)
4. Словникова робота
— Доберіть синоніми до слів:
почимчикувала — тупала, дибала, йшла;
барвистого — різнокольорового, райдужного;
непривітний — похмурий, злий, насуплений.
— Поясніть правопис слів: насторожилась, задзвеніли, бджоли, джмелі, жайворонок.
5. Повторне читання оповідання. Визначення частин тексту
6. Складання плану
— Поділіть текст на частини. Доберіть назву до кожної з них.
План
1. Весняний день.
2. Опис дівчинки.
3. Зустріч з дідом.
4. Старенька бабуся.
5. Висновок.
7. Усний стислий переказ тексту за планом
Стислий переказ — це переказ своїми словами основних подій тексту без подробиць.
8. Фізкультхвилинка
Раз! Два! Час вставати,
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо.
П’ять! Шість! Засміялись,
І разом понахилялись.
А тепер — як жабенята,
Хочем трохи пострибати.
Як метелики, літаєм
І дружно всі кружляєм.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутися до справ.
9. Самостійна робота учнів
10. Зачитування переказів. Редагування
V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які відкриття ви зробили для себе на уроці?
— З яким настроєм завершуєте урок?
— Усмішка... Вона нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює при цьому тих, хто її дарує. Вона триває одну мить, а в пам’яті залишається інколи й назавжди. Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим. Вона створює щастя в домі, породжує атмосферу доброзичливості і слугує паролем для друзів.
Усмішка — натхнення для стомлених, денне світло для тих, хто впав духом, сонячний промінь для засмучених і найкращі ліки від неприємностей... І, незважаючи на це, її не можна купити, не можна випросити, не можна ні взяти у борг, ні вкрасти, оскільки вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали!
Тому потрібно віддавати свою посмішку тим, хто оточує нас, щоб їх життя було хоч трішечки кращим і світлішим.
Виконується пісня М. Пляцковського «Усмішка».
Від усмішки хмарний день ясніш,
Від усмішки засія веселка в небі...
Поділись усмішкою щедріш,
І вона не раз повернеться до тебе.
П р и с п і в:
І тоді хмарок склика
В танець музика дзвінка
І на скрипці грає коник найніжніше...
Із блакитного струмка починається ріка,
Ну а дружба починається з усмішки.
Від усмішки сонячної вмить
Найсумніший дощик плакать перестане,
Сонний ліс ураз загомонить
І заплеще, мов долоньками, листками.
П р и с п і в.
Від усмішки йде до всіх тепло —
До слона і навіть до малої мишки...
То нехай, щоб добре всім було,
Ніби лампочки, вмикаються усмішки!
П р и с п і в.
Немає коментарів:
Дописати коментар