ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ, УЖИВАННЯ ЇХ У МОВЛЕННІ
Мета: ознайомити учнів з частиною мови — числівником, дати початкове уявлення про числівник, його роль у мовленні; вчити впізнавати серед слів числівники, ставити до них питання скільки?, який?, котрий?, котра?, котре?, котрі?, правильно вживати у мовленні та застосовувати набуті знання про числівник на практиці; розвивати зв’язне мовлення учнів; викликати інтерес до занять фізичною культурою.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
Вправа 215
— Прочитайте прикметники, у яких ви позначили рід і відмінок.
— Які близькі за значенням дієслова ви дібрали до слова причепурила? (Причепурила — оздобила, прикрасила, вбрала, вирядила, одягла.)
Робота в парах
Відповіді на запитання та виконання завдань для повторення (с. 109).
2. Словникова робота
Гра «Словограй»
Учитель готує декілька наборів карток, які складає у конверти. На картках написані словникові слова. Деякі слова навмисно написані неправильно. Учні працюють у малих групах. Серед запропонованих учителем карток школярі вибирають лише ті, на яких словникові слова записані правильно. Один із членів групи називає слова, що вибрано, та пояснює контрольні моменти у них.
3. Каліграфічна хвилинка
Ов ьох жу ах ол ду ться
Овес у трьох кожухах, та й то холоду боїться.
— Як ви розумієте зміст прислів’я? Визначте відомі вам частини мови.
— Згадайте і назвіть частини мови, які ви знаєте. (Учні називають вивчені частини мови.)
— Що ви знаєте про ці частини мови? (Учні розповідають, що вони знають про кожну частину мови.)
— А чи всі частини мови у прислів’ї ви назвали?
— Як ви вважаєте, яку частину мови не названо?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про нову частину мови.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження за мовним матеріалом
Гра «Знайди та поясни»
— Серед поданих слів знайдіть відомі вам частини мови та доведіть свою думку.
Розумію, око, сніжний, у, і, сім, під, але, третій.
— Чи всі слова ви змогли пояснити?
— Які слова викликали у вас труднощі?
— Чому?
— Ці слова — нова частина мови... А як вона називається, спробуємо з’ясувати.
— На що вказують ці слова?
— То як ми можемо назвати нову частину мови? (Пропозиції учнів.)
— Нова частина мови називається числівник.
2. Робота в групах
— Дайте характеристику словам сім і третій за планом.
- Що означає слово?
- На які питання відповідає?
- З якою частиною мови пов’язане?
- Яким членом речення буває?
Результати фіксуються на дошці.
Висновок. Слова, які означають кількість предметів або їх порядок під час лічби, називаються числівниками. Числівники відповідають на питання скільки? (один, п’ять, десять, триста) і який? котрий? (перший, шостий, сотий).
3. Робота за підручником (с. 110–112)
Вправи 216–217
4. Первинне закріплення
Вправа 218
Словникова робота
Гектар — одиниця земельної площі у метричній системі мір, що дорівнює 100 арам, тобто 10 000 м2.
Тонна — одиниця маси у метричній системі мір, що дорівнює 1000 кілограмам.
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над загадками. Гра «Упіймай числівник»
— Відшукайте числівники в загадках та поставте до них питання.
- Спить на ліжку біла сплюшка,
В неї аж чотири вушка,
Всі цю сплюшку звуть... (подушка).
- Що трьома зубами сіно їсть? (Вила)
- Два брати у воду дивляться,
А до віку не зійдуться. (Береги)
- Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
- Два скельця, три дужки —
На ніс і на вушка. (Окуляри)
2. Робота в групах
Використовуючи числівники, розгадайте ребуси. Запишіть слова.
100вбур, ті100, пі2л, 100рінка, 3котаж, 3тон, 3вога, При5, 40а, 3кутник, 100вп, 100гін, ци3на.
3. Робота в парах
— Запишіть словосполучення, поєднавши правильно числівники з іменниками.
П’ятеро, діти; шість, година; три, друзів; двісті, метр; дванадцять, година; вісім гривня.
4. Поетична хвилинка
ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове —
частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі,—
ім’я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну а візьмімо назву — дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику-предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
замінювать числівник і прикметник.)
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
але слова я в мові сполучаю.
І частка мовить: слово я службове,
але людині чесно я служу.
І, будьте певні, в інтересах мови
і так і ні де треба я скажу.
А вигук може пролунать, як дзвін,
у мові, мабуть, найщиріший він!
«Ура! — гукнеш ти друзям неодмінно.—
Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!»
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх — красиві, поетичні!
«Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово.
Це за любов найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ!
Д. Білоус
5. Самостійна робота
— Спишіть текст, підкресліть числівники.
Чи знаєш ти, що одна синичка за добу з’їдає стільки комах, скільки сама важить? А своїх діток вона годує на добу понад триста тридцять разів, шпак — більше ніж двісті разів. Учені спостерігали за тим, як шпак за сімнадцять годин прилітав до гнізда з кормом для дітей сто дев’яносто вісім разів, а велика синиця триста тридцять два рази за вісімнадцять з половиною годин!
От скільки шкідників нищать ці чудові пташки!
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— З якою частиною мови ознайомилися?
— Що ви можете розповісти про числівник?
— На які питання відповідає числівник? Наведіть приклади.
— Що може означати числівник? Наведіть приклади.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 219 (с. 112); вивчити правило (с. 111).
Немає коментарів:
Дописати коментар