четвер, 3 грудня 2015 р.

Літературне читання 4 клас МУЗЕЙ «ЗАПОВІТУ» ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА В ПЕРЕЯСЛАВІ

МУЗЕЙ «ЗАПОВІТУ» ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА В ПЕРЕЯСЛАВІ 
Мета: розширити знання учнів про життя та творчість Т. Г. Шевченка; ознайомити з деякими відомостями про історію створення «Заповіту»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати прочитане; виховувати любов та повагу до безсмертного імені Кобзаря. 
Хід уроку 
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 
1. Гра «Знайди синонім» 
Велика гора (висока). 
Добра людина (хороша). 
Великі діти (дорослі). 
Добра звістка (радісна). 
Великий письменник (видатний). 
Добрі знання (міцні). 
Сухі квіти (зів’ялі). 
Добрий урожай (щедрий). 
Сухий хліб (черствий). 
Добре яблуко (смачне). 
2. Робота над скоромовкою 
Гра «Дощик» 
Діти читають хором. 
- Накрапає дощ (тихо). 
- Дощ пускається сильніше (голосніше). 
- Злива (голосно). 
- Дощ слабшає (тихіше). 
- Дощ припинився (читання припиняється). 
Своїх друзів пригощаю, 
Наливаю в чашки чаю, 
Ось варення із порічки, 
А ось тістечко з сунички. 
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Літературна гра «Хто краще?» 
Конкурс на краще виразне читання з пам’яті вірша Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий...». 
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ 
— Сьогодні ми ознайомимося з деякими сторінками життя і творчості Т. Г. Шевченка, дізнаємося про історію створення його безсмертного «Заповіту». 
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Робота над рубрикою «Цікаво знати» 
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями 
— Чим цікава книга, створена Миколою Сядристим? 
— Скільки в ній сторінок? Які вони? 
— Чим зшита книга? 
— З чого зроблена обкладинка? 
— Як можна прочитати цю книгу? 
Цікаво знати! 
Микола Сергійович Сядристий над створенням своєї книги трудився чотири місяці. Сторінки книги він зробив із ялинкової іграшки. 
2. Робота в парах 
Читання учнями в парах статті «Музей «Заповіту» Тараса Григоровича Шевченка в Переяслові» (с. 86–87) 
— Що нового ви дізналися із статті? 
— Коли було відкрито музей «Заповіту»? 
— Чому саме в цьому будинку було його створено? 
— Які незвичайні дерева можна побачити у садибі Козачковського? 
— Хто їх посадив? 
— Що сказав Тарас Григорович, саджаючи дерева? 
3. Фізкультхвилинка 
4. Цікаво знати! 
— «Заповіт», перекладений нині 147 мовами світу, написаний Т. Г. Шевченком 25 грудня 1845 року. 
Як він народився? За яких обставин Шевченко написав своє «невмируще слово»? 
...Грудень 1845 року видався напрочуд сніжним і морозяним. Криві, вузенькі вулички старовинного Києва вкрили замети. Саме тієї пори вирушав у далеку дорогу — аж на Полтавщину — Тарас Шевченко. 
У Полтаві він поквапився до Шведської могили, яку хотів замалювати, бо ще раніше не бачив місцевість, де було поховано загиблих під час Полтавської битви шведів, у ряду інших картин за початої ним серії «Мальовнича Україна». За малюванням і побачив поета ліберально налаштований поміщик Степан Самійлов, з котрим Шевченко здавна приятелював. Разом дісталися хутора В’юниця, де сім’я Самійлових радо привітала поета. А на ранок Шевченкові стало зле. Місцевий фельдшер визначив — запалення легенів. На сімейній раді вирішили — негайно відправити хворого поета в Переяслав до лікаря Андрія Козачковського, котрий був добрим знайомим як Самойлових, так і самого Шевченка. Яскравим свідченням теплих почуттів у Тараса Шевченка до свого товариша є, зокрема, вірш «А. О. Козачковському», написаний 1847 року, коли поет перебував в Орському укріпленні. 
Зустріли хворого Шевченка в Переяславі добре. Йому відвели окрему кімнату, оточили увагою. Лікар робив усе можливе, аби швидше поставити свого земляка на ноги! 
Третьої ночі настала криза. Хворий відчував повне виснаження — груди здавлювала задуха, серце калатало, мов дзвін. Збуджена уява малювала гнітючі картини, а в голові роїлися похмурі думки. Та найбільше ятрила одна думка: «Я ще мало встиг зробити для рідного народу... Яким же буде моє останнє слово до людей?». Відтак дістав олівця й записника. На білому полі свіжою борозенкою лягли перші рядки: 
Як умру, то поховайте 
Мене на могилі... 
VI. ПІДСУМОК УРОКУ 
— Що нового ви дізналися про Т. Г. Шевченка? 
— Що хотіли б ще дізнатися? 
— Про що розповісте батькам? 
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 
Відповідати на запитання рубрики «Чи уважно ти читав?» (с. 87). 

Немає коментарів:

Дописати коментар