ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП
Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Вліз у хату їжачок
І побачив бурячок:
«У цікавої цієї штучки
Жодної нема колючки».
2. Артикуляційна гімнастика
- «Смачне варення».
Посміхнутися; відкрити рот; широким язиком у формі «чашечки» облизати верхню губу
- «Кулька».
Надути щоки; здути щоки.
- «Млинці».
Посміхнутися; відкрити рот; покласти широкий язик на нижню губу.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Чия розповідь краща?»
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Послухайте поетичні рядки.
Оселялись цілим родом:
Що людина, як одна?!
Кревні люди — рід складали,
Кревні роди — племена.
— Хто їх автор?
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю видатного українського поета Олександра Олеся.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про Олександра Олеся
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета
— Де проводив свій час улітку маленький хлопчик?
— Хто мав великий вплив на майбутнього поета?
— Який вплив на Олександра мав дід?
— Що згадував поет про дитинство?
— Що відчуваєте, читаючи вірші Олександра Олеся?
2. Робота над віршем Олександра Олеся «Степ»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Який настрій він у вас викликав?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2) Словникова робота.
Неоглядна — безмежна, безкрая.
Перина — виготовлений з пуху, пера матрац.
Яр — глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками.
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання.
— В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?
— Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи?
— Які слова виділите голосом при читанні?
4) Виразне читання вірша учнями за строфами.
5) Фізкультхвилинка.
6) Аналіз змісту вірша.
— Доберіть синоніми до слова степ. Із чим порівнюється степ навесні?
— Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ?
— Про які різкі зміни у ньому йдеться?
— Із чим порівнюють степ улітку? Чому?
— На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти?
— Із чим порівнюється степ узимку?
— Хто оберігає сон баби-зими?
7) Вибіркове читання.
— Знайдіть у вірші порівняння.
— Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими?
— Знайдіть образні вислови.
8) Робота за ілюстраціями.
— Розгляньте ілюстрації до цього вірша.
— Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав?
— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року?
— Яким рядкам вірша відповідають малюнки?
9) Словесне малювання.
— Які картини до вірша намалювали би ви? Які кольори використали б? Чому?
10) Гра «Знайдіть початок».
... морем став.
... пахощі поля.
... рівна і м’яка.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
- Сьогодні на уроці я дізнався...
- Мені сподобалось...
- Кажу спасибі...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш напам’ять (с. 63–65).
Немає коментарів:
Дописати коментар