ЗА СЕРГІЄМ ПЛАЧИНДОЮ. ГНІВ ПЕРУНА
Мета: розширювати знання учнів про міфи; ознайомити із давньослов’янським міфом «Гнів Перуна»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до історії свого народу.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Дзвоник дзвенить, не стихає,
Школярів усіх скликає:
Гей, до класу поспішайте,
На місця свої сідайте.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
- Накрапає дощ (тихо).
- Дощ пускається сильніше (голосніше).
- Злива (голосно).
- Дощ слабшає (тихіше).
- Дощ припинився (читання припиняється).
Дзьобнув хлібця горобець,
Дзьоб обтер об стовбурець,
Барабольки подзьобав,
По бруківці пострибав.
2. Артикуляційна розминка «Лопаточка»
Широким я язик зроблю,
На нижню губу покладу.
Гарна вийшла і пласка
Моя лопатка з язика.
Жаль, така лопатка
Не скопає грядки.
(Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні протягом 10–15 секунд.)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання української народної обрядової пісні «Як ще не було початку світа...» (с. 31).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Пригадайте, який розділ ми почали вивчати?
— Що означає слово міф?
— Які твори називають міфами?
— Як виникли міфи?
— Міфи яких народів ми прочитали?
— Чим міфи відрізняються від казок? (Міфи від казок відрізняються тим, що казки завжди сприймалися як плід людської фантазії, а міфи вважали ймовірними.)
— Численні міфи розповідають про героїв — напівбогів, напівлюдей. Сильних, розумних, хоробрих людей після смерті називали героями, і на місцях, де їх поховання, їм віддавали шану, а іноді будували храми. Такими героями були Геракл, Персей, Тесей, аргонавти.
Міфи прославляли не тільки героїв, а й добродійників, що потерпіли за людей. Першим серед добродійників слід згадати Прометея — героя давньогрецьких міфів, покараного за те, що він викрав з Олімпу вогонь для людей і навчив їх усього, що відрізняє людину від тварини.
— Сьогодні ми ознайомимося зі слов’янським міфом «Гнів Перуна».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Словникова робота
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем
Тетерів нащадок городище розлютувався
Мисливець вепр старійшини стрілохвостик
Перун вельми обачнішою насторожі
Громовержець роздратувати сполошилася відчайдушний
— Прочитайте слова з першого стовпчика. Які з них вам знайомі, які — ні? Які це назви: власні чи загальні?
— Поясніть значення слів другого стовпчика, правильно ставлячи наголос.
— Прочитайте спочатку всі іменники, потім всі прикметники і нарешті — всі дієслова. Яке слово ви не прочитали? (Вельми) Поясніть його значення. (Вельми — дуже)
— Прочитайте тлумачення слів у підручнику.
Слава — перша жінка у світі, праматір людей.
Гук — перший чоловік у світі, прабатько людей.
Гукри — нащадки Гука.
Волхви — давньоукраїнські жерці, служителі релігійного культу, носії стародавньої української культури.
Одчайдушний — безоглядний.
2. Фізкультхвилинка
Вийшла качечка із двору,
Підняла крильцята вгору,
Відвела крильцята вбік,
Ще й підскочила — скік-скік!
Підійшла до річки — нахилилась,
Гарно вмилась.
Руки в боки узяла
І до дому знов пішла.
3. Читання міфу комбінованим способом (учитель — учні)
— Чи сподобався вам міф?
— Які почуття він у вас викликав?
— Які картини ви уявляли, слухаючи міф?
— Хто є головними персонажами міфу?
4. Перевірка первинного сприйняття
Тестування
1. Як по-іншому називали Перуна?
а) Ярило;
б) Громовержець;
в) Прометей.
2. Хто дозволив Мисливцеві полювати в Перуновій пущі?
а) Старійшини-волхви;
б) дружина;
в) боги.
3. Чому Мисливець не дозволив жінці піти із ним на полювання в Перунів ліс?
а) Дружина була боязкою;
б) боявся, що дружина загине;
в) бо жінкам туди ходити заборонено.
4. Під яким деревом Мисливець вибрав місце для полювання?
а) Під дубом;
б) під кленим;
в) під сосною.
5. На кого полював Мисливець?
а) На зайців;
б) на вепра;
в) на лося.
6. На кого Громовержець перетворив Мисливця та його прекрасну дружину?
а) На снігурів;
б) на голубів;
в) на ластівок.
Відповіді: 1б; 2а; 3в; 4а; 5б; 6в.
5. Читання міфу учнями «ланцюжком»
6. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання
— Чому Мисливцеві дозволяли полювати у Перуновій пущі?
— Прочитайте, якого роду був Мисливець.
— Як Мисливець рятував від голоду людей свого селища?
— Коли Мисливець ходив на полювання у Перунову пущу?
— Кому не дозволялося там полювати?
— А кому заборонялося там з’являтися?
— Коли він користувався цим правом?
— Чому Мисливець заборонив жінці йти на полювання разом із ним?
— Чи послухалася його жінка?
— Доведіть рядками твору, що дружина Мисливця була його вірним другом.
— Що вона зробила?
— Прочитайте опис бою Мисливця і вепра.
— Як бог Перун покарав неслухняну жінку?
— Чому він перетворив на ластівку і Мисливця?
— Прочитайте опис ластівок.
7. Фізкультхвилинка
8. Робота в групах. Складання плану тексту
Учні в групах складають план тексту.
Кожна група презентує свій план. Колективно складають план, обираючи найбільш удалі заголовки.
1. Видатний мисливець.
2. Велика честь для стрільця.
3. У городищі закінчилися їстівні запаси.
4. Мисливець вирушає на полювання.
5. Дружина потай вирушає за чоловіком.
6. Мисливець убиває вепра.
7. Перун покарав подружжя.
9. Гра «Розвідники»
— Скільки разів у тексті міфу зустрічається слово Перун? (4)
— А слово Мисливець? (21)
— Які прикметники (епітети) вжито для опису ластівок? (Гострокрилі, стрілохвості)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Доповніть речення.
- На сьогоднішньому уроці я...
- Мені сподобалося...
- Я дізнався про те, що...
— Оцініть свою роботу на уроці.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати міф (с. 32–34).
Немає коментарів:
Дописати коментар