ШВАЧКА. СИН ТА МАТИ. ЗАПИСАВ БОРИС ГРІНЧЕНКО
Мета: ознайомити учнів з народними усмішками як жанром усної народної творчості, з творчістю українського письменника і педагога Бориса Грінченка; вдосконалювати навички читання за особами; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Люблю я свій розум,
Увагу та пам’ять.
Працює мій мозок,
І вчусь я старанно.
Сприймаю все нове
І мислю логічно.
Учителя слово
Здійсню я практично.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Я зараз з буквою Р один
Перерахую всіх тварин:
Риба, тигр, верблюд, борсук,
Рак з клешнями замість рук,
Рись, рисак і кенгуру,
Кріт до себе ліз в нору,
Нерпа і жирафа гарна,
Зебра, морж, корова, сарна,
Ще черепаха, носоріг,—
Більш пригадати я не зміг!
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні розповідають про те, які народні пісні співають у їхніх родинах.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Українці завжди любили дотепне слово, жарт. Народна мудрість говорить: «Весела думка — половина здоров’я».
— Послухайте народну усмішку.
ХИТРИЙ ХЛОПЕЦЬ
Зібрала мати дітей і говорить:
— Кому борщу насипати?
Найстарший хлопчик кричить:
— Мені найбільше насип.
Поїли діти борщ, тоді мати знову запитує:
— Кому каші покласти?
— Мені каші,— знову закричав найстарший,— мені найбільше.
З’їли діти кашу. Дивиться мати на найстаршого та й говорить:
— А тепер треба йти корову пасти. Ну, хто з вас піде?
— Ми, ми! — кричать молодші, а найстарший,— ні слова.
— Ти чому мовчиш? — запитує мати.— Їв ти найбільше, а працювати іти не хочеш?
— Ні, мамо,— образився хлопець,— я й так уже два діла зробив краще за всіх. Так мені ще й третє робити?
— Чи сподобалася вам усмішка?
— Який настрій вона у вас викликала?
— Сьогодні ми будемо говорити про народні усмішки.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Бджілки»
Читання статті «Народні усмішки» учнями напівголосно
— Що таке народні усмішки?
— Що у них висміюється?
— Хто збирав народні усмішки?
— Що ви дізналися про Бориса Грінченка?
2. Біографічна довідка
— Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й ґрунтовні. Тонка і вродлива дитяча уява насичувалася вабливим світом образів, заохочувала до творчості. І незабаром, під враженням прочитаного, підліток починає писати і сам. Він створює «самвидавівський» рукописний журнал, який заповнює власними оповіданнями та віршами.
3. Фізкультхвилинка
4. Самостійне мовчазне читання усмішок учнями
— Чи сподобалися вам усмішки?
— Який настрій вони у вас викликали?
— У якій формі написані усмішки? (Діалог)
5. Словникова робота
Пороти — розшивати, розривати шви.
Стовчи — подрібни, зітри на порох жито.
6. Читання усмішки «Швачка» за особами
— Хто є дійовими особами усмішки?
— Що в ній висміюється?
7. Читання усмішки «Син та мати» за особами
— Хто є дійовими особами усмішки?
— Що в ній висміюється?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими творами ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Що запам’яталося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дібрати народні усмішки.
Немає коментарів:
Дописати коментар