УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКА МУДРІСТЮ БАГАТА. ПОБУТОВІ КАЗКИ
Мета: поглибити знання учнів про побутові казки, їх особливості; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Гра «Фотооко»
— Вам потрібно швидко прочитати слова, намагаючись якомога більше запам’ятати.
ДІДУСЬ ВОДА
БАБУСЯ ЛІС
ДІВЧИНА БОРЩ
ДЕРЕВА ГРИБИ
— Назвіть слова, що запам’ятали.
— Складіть речення, використовуючи слова, що запам’ятали.
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Що таке казка?
Казка — фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події. Термін «казка» походить від слова казати (казки розказуються).
— Які жанрові різновиди казок ви знаєте?
- Казки про тварин (птахів, рослин, комах);
- чарівні (їх іноді називають героїчні чи фантастичні);
- побутові.
— Сьогодні ми поговоримо про побутові казки.
ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота в групах
— Пригадайте казку за зачином і кінцівкою.
- Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні, та й задумала вмерти.
Отак вони собі живуть і хліб жують, а я там була, мед-вино пила, по бороді текло, а в роті не було,— коромислом сіно возять, оберемком воду носять,— а хазяїн на всю губу! Дідова дочка пішла заміж, а бабина й досі дівує та гордує. («Дідова дочка і бабина дочка»)
- Були собі чоловік та жінка, і була у них пара волів, а у їх сусіди — віз.
Так тим чумакам нічого робити, віддали йому дванадцятеро маж. («Калиточка»)
- Нема гірше од того чоловіка, що не вміє язика за зубами вдержати. А найбільше лихо з жінками.
Не я тебе підвів, ти сама себе підвела! Ото не ляпай ніколи по-дурному язиком, то нічого й не буде. А тепер не сердься та давай помиримось. («Язиката Хвеська»)
- Жив-був собі Іван. Нічого він у господарстві собі не мав, але розумний був і любив панів дурити.
Подивувався пан із родиною Івановому розуму і знов його наділив, а багатого сусіда Іванового прогнав, щоб не брався не за своє діло із заздрощів. («Як Іван когутів ділив»)
2. Гра «Чи уважний ти читач?»
Тестування
1. Що, помираючи, наказала жінка чоловікові?
а) Не одружуватися із подругою;
б) не одружуватися із кумою;
в) не одружуватися із сусідкою-вдовою.
2. Що перше зустрічалося дочкам у лісі?
а) Яблунька;
б) верба;
в) криниця.
3. У кого служили дочки?
а) У діда;
б) у чаклуна;
в) у жінки.
4. Кого повіз продавати на базар чоловік?
а) Коня;
б) корову;
в) воли.
5. На кого чоловік виміняв корову?
а) На коня;
б) на вівцю;
в) на свиню.
6. Скільки маж віддали чумаки чоловікові?
а) 3;
б) 12;
в) 7.
7. Що найбільше любив Іван?
а) Панів дурити;
б) когутів ділити;
в) подарунки одержувати.
8. Що дав пан Іванові за його розум?
а) Коня і віз вівса;
б) коня і віз жита;
в) коня і віз пшениці.
9. Скільки разів у казці Іван ділив когутів?
а) 3;
б) 7;
в) 2.
10. Як звали чоловіка Хвеськи?
а) Іван;
б) Петро;
в) Микола.
11. Де чоловік Хвеськи взяв скарб, гроші?
а) Викопав;
б) у воді виловив;
в) виорав.
12. Кому Хвеська розказала про гроші?
а) Кумі Маланці;
б) кумі Прісьці;
в) кумі Явдосі.
Відповіді: 1в; 2а; 3в; 4в; 5в; 6б; 7а; 8б; 9в; 10б; 11в; 12а.
3. Робота в групах
1) Хто що дарував?
Піч намисто
Собака яблука
Криниця проскури
Яблуня вино
2) Де що було?
У лісі заяць
На груші риба
У верші бублики
3) Кому що дісталося?
Пану тулубище
Пані лапки
Паничам крильця
Панянкам серце
Іванові голова
4) Кого на кого міняв чоловік? (Розмістіть по порядку.)
Кінь, півень, воли, вівця, калиточка, корова, свиня, гуска.
(Воли — кінь — корова — свиня — вівця — гуска — півень — калиточка.)
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
- Сьогодні я навчився...
- Я дізнався...
- Найбільше мені запам’яталося...
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Народні легенди».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
Немає коментарів:
Дописати коментар