ЗАГАДКИ
Мета: поглибити знання учнів про загадки як один із видів усної народної творчості; розвивати мислення, творчу уяву, вміння виділяти істотне; виховувати любов до народної творчості.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Уже дзвінок сигнал нам дав:
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Роботу швидше починаймо.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
- Накрапає дощ (тихо).
- Дощ пускається сильніше (голосніше).
- Злива (голосно).
- Дощ слабшає (тихіше).
- Дощ припинився (читання припиняється).
Якось повз колючий тато,
На спині він ніс багато:
Лист, ожину, два грибочки
Для маленького синочка.
«Їж, мій любий хлоп’ячок!» —
Вмовляє сина їжачок.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на кращого скоромовщика.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогоднішній урок ми присвячуємо ще одному жанру усної народної творчості — загадці.
Загадки мають багато спільного з прислів’ями та приказками завдяки стислості й чіткості викладення, вживанню слів у переносному значенні (метафоричності), передачі вікового досвіду й спостережень народу над природою і побутом.
У найдавнішніх загадках слов’янських народів відбито одухотворення природи і неживих предметів, які уявлялися у вигляді людей і тварин (наприклад, загадки про небо, місяць та зорі). Але й у пізніші часи уособлення залишилося одним із улюблених народом прийомів творення загадок.
Загадки складалися на різноманітні теми — при природу, рослинний і тваринний світ, про людину, її побут, світ мистецтва й науки, знаряддя праці і т. ін.
Загадки як особливий вид народної творчості відбивають історію матеріальної культури народу, матеріальні умови, природне і соціальне оточення, а також розвиток людських знань і духовних інтересів.
Особливо полюбляють загадки діти, бо можуть у цікавій формі потренувати свої розум та кмітливість, логічне мислення, спостережливість.
Загадки бувають різних видів — від звичайних до загадок-порад, загадок- задач, загадок-жартів і вікторин.
Умінню відгадувати загадки у давні часи надавалося дуже великого значення — воно було мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння часто залежала не тільки подальша доля людини, а й саме життя. Про це йдеться у бага-тьох народних казках, обрядових піснях, наприклад:
Ой біжить, біжить мала дівчина, а за єю да русалочка:
— Ти послухай мене, красна панночко,
загадаю тобі три загадочки,
як угадаєш — до батька пущу,
не угадаєш — до себе візьму.
Дівчинонько моя, Галю,
Щось я тобі загадаю,
Як вгадаєш — моя будеш,
Не вгадаєш — чужа будеш.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання учнями статті «Загадки»
— Що розвивають загадки?
— Пригадайте, у яких народних казках ідеться про випробування героїв через відгадування загадок. («Мудра дівчина»)
2. Фізкультхвилинка
3. Відгадування загадок
- Що росте без кореня? (Камінь)
- Що біжить без повода? (Вода)
- Один баранець пасе тисячу овець. (Місяць)
- Чорна корова весь світ поборола. (Ніч)
- На долину, на поділ ліг великий сивий віл.
Надійде теля червоне — і того вола прогоне. (Туман, сонце)
- Стоїть пані, чепуриться, бо вдягла сорочок триста. (Капуста)
- Що без леза та без зуба розтина міцного дуба? (Блискавка)
- Руковом махнув — дерева нагнув. (Вітер)
- Мене просять і чекають, я як покажусь — утікають. (Дощ)
- Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
- Без ніг, без рук, без язика, а кричить. (Луна)
- Коли швець дарма шиє? (Коли забуде вузлика зав’язати.)
- Яких каменів немає в морі? (Сухих)
- Без крила летить, без кореня росте. (Місяць)
- Не суша і не вода: ні ногами не підеш, ні на човні не попливеш. (Болото)
- Не багнет, не куля, не меч і не снаряд, а людину вбиває. (Блискавка)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи цікавим був урок?
— Що вам найбільше сподобалося?
— З яким настроєм завершуєте урок?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дібрати цікаві загадки, щоб загадати їх однокласникам.
Немає коментарів:
Дописати коментар