ХЛІБ І ЗОЛОТО (Народна легенда)
Мета: ознайомити учнів з легендою як жанром усної народної творчості; ознайомити з народною легендою «Хліб і золото»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до рідної землі.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
Милувалась дуже-дуже,
Наче в дзеркало, в калюжу.
Білі зуби, коса довгенька
Та сукня гарна, зелененька.
2. Робота над примовкою
— Прочитайте примовку з поступовим прискоренням.
Сонечко,
Полети на облишко,
Принеси нам з неба,
Щоб було влітку:
У городі боби,
В лісі ягоди, гриби,
В джерелі водиця,
В полі пшениця.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують народну притчу «У пригоді» (с. 12). Оцінюють роботу одне одного, вказують на недоліки.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним жанром усної народної творчості. Яким саме — ви дізнаєтеся, якщо прочитаєте в рядку кожну третю букву.
О В Л Т П Е Г К Г Щ П Е У Я Н К У Д Ж І И П
(Легенди)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
— Легенда — усне народне оповідання про чудову подію, що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до переказів, відрізняються від них найбільше тим, що в основі їх — біблійні сюжети. На відміну від казок, легенди не мають традиційних початкових і прикінцевих формул, усталеного чергування подій. Лише подеколи у них є спільне із казками: початкові формули — «було це давно», «колись давно-давно»; фантастичний зміст, але такий, що трактується як диво, створене незвичайними людьми.
Легенди починаються з викладання змісту і завершуються висновком, повчальним підсумком.
2. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання легенди учнями
— Чи сподобалася вам легенда?
— Які почуття вона у вас викликала?
— Хто є головними персонажами легенди?
3. Словникова робота
Галич — у давні часи столиця Галицького королівства, зараз — місто в Івано-Франківській області.
Вістові — які подають звістку, сигнал, умовний знак; сигнальники.
Дружина — військовий загін короля.
У золоті купався — мав усього вдосталь, був дуже багатим.
4. Фізкультхвилинка
5. Читання легенди учнями «ланцюжком»
— Коли і де відбувалася подія, яка описана в легенді?
6. Аналіз змісту легенди
— Що вмів дуже гарно робити майстер?
— Чого він не мав?
— Що він одного разу сказав королеві?
— Як Данило виправив майстра?
— Чи вдалося Данилові переконати майстра в тому, що його думка — хибна?
— Який напис на стіні побачив Данило другого дня?
— Що зробив король?
— Як майстер опинився замкнутим у майстерні?
— Скільки часу він там перебував?
— Що сталося із майстром?
— Які слова тепер побачив король на стіні?
— Як ви можете пояснити значення слів короля Данила: «Хліб — усьому голова»?
— Що призвело до загибелі майстра?
7. Робота в групах
Визначення головної думки легенди.
8. Робота за ілюстрацією
— Що художник зобразив на ілюстрації?
— Де знаходиться пам’ятник королю Данилу?
Данило Галицький — син засновника Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича. Данило народився на початку ХІІІ ст. і після смерті батька у 1205 р. пройшов важкий шлях борні з непокірним боярством та іноземною агресією. Лише наприкінці 1230-х років він остаточно повернув собі батькові володіння й навіть поширив свій політичний вплив на Київ. Саме його воєвода Дмитро організував оборону міста у 1240 р.— хай і не зміг урятувати від ворога давньоруську столицю.
Князь був людиною високих політичних, державних і військових здіб- ностей, діячем високого польоту. В умовах ворожого оточення, не маючи достатньої опори на Русі, він вів запеклу сорокарічну боротьбу з боярською опозицією й довів її до переможного фіналу, відновивши централізоване Галицько-Волинське велике князівство. Данило докладав титанічних зусиль до консолідації земель Південно-Західної Русі. Він підніс авторитет князівства в середньовічному світі.
За його князювання було зведено могутні укріплення Холма, збудовано Львів, який названо за ім’ям Данилового старшого сина Лева.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— З яким жанром народної творчості ознайомилися на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати легенду (с. 14–15).
Немає коментарів:
Дописати коментар