ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА
Мета: актуалізувати знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння визначати початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати культуру письмового мовлення.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Ось дзвінок сигнал нам дав —
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Урок мови починаймо.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 99, с. 50)
— Прочитайте складені речення.
«Ланцюжком» учні називають іменники з речень та визначають їх рід та число.
2. Самостійна диференційована робота на картках
1 варіант
Вибрати найбільш влучне слово із синонімічного ряду іменників:
Їжа, страва, харч, корм, пожива.
Восени люди заготовляють для тварин — ... (корм).
Комахи під корою дерев знаходять — ... (поживу).
У дорогу турист узяв із собою — ... (їжу).
2 варіант
Замінити словосполучення найбільш влучним іменником-синонімом.
Восени падає листя — ... (листопад).
Сильний дощ — ... (злива).
Дрібний осінній дощ — ... (мряка).
Перевірка виконаного завдання.
3. Каліграфічна хвилинка
— Закресліть літери, що найчастіше повторюються, та утворіть слово.
П, б, з, е, р, е, б, з, а, з, б, е, ц, б, е, з, я (Праця)
— Виконайте звуко-буквений аналіз цього слова.
— Доберіть спільнокореневі слова до слова праця. (Працівник, працювати, працьовитий)
— Утворіть нові слова за допомогою префіксів: на-, до-, пере-. (Напрацювати, допрацювати, перепрацювати)
— Складіть прислів’я.
марнує, годує, людину а, лінь, Праця.
(Праця людину годує, а лінь — марнує.)
— Знайдіть антоніми.
— До якої частини мови вони належать?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати тему «Іменник». Повторимо відмінювання іменників, дізнаємося цікаві відомості про називний відмінок іменника, будемо вчитися визначати відмінок іменників у реченні.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Колективне виконання вправи 100 (с. 51)
Учні читають прислів’я і приказки та пояснюють їх зміст.
— Яке слово повторюється в кожному реченні?
— Випишіть ці слова в зошити.
— Яка частина слова змінилася? Виділіть її.
— Як ви вважаєте, чому змінилися закінчення іменників? (Тому що вони відповідають на різні питання.)
— Таку зміну іменників за питаннями називають відмінюванням.
— Чи змінилося значення цього слова? (Ні. Змінилася лише його форма.)
2. Робота в парах. Вправа 101 (с. 51)
Опрацювання правил, які необхідно запам’ятати.
— Поставте одне одному запитання за змістом правил та дайте на них відповідь.
3. Колективне виконання вправи 102 (с. 51–52)
- Розглядання таблиці відмінювання іменників.
- Колективне заучування назв відмінків по порядку і питань, на які вони відповідають.
— Що цікавого ви помітили у питаннях називного і знахідного відмінків? Давального і місцевого?
- Усне відмінювання іменника день.
- Самостійне виконання завдання 4 до вправи.
4. Лірична хвилинка. Вправа 103 (с. 52–53)
— Які назви відмінків ви почули у вірші?
— На які питання вони відповідають?
— Чому відмінки мають такі назви?
Розвиток мовлення
Складання розповіді про один з відмінків.
5. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Тренувальна вправа 104 (с. 53)
- Виразне читання вірша Н. Голуб.
- Визначення початкової форми іменників (усно)
Підказочка. Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника.
- Вибіркове списування з граматичним завданням.
Смереки (смерека), ясени (ясен), тополі (тополя), квіти (квітка), трави (трава), сади (сад), вірші (вірш).
- Визначення кличної форми виділених іменників.
2. Письмо з пам’яті. Вправа 105 (с. 54)
- Самостійне визначення закінчення і відмінка у іменника, який повторюється в кожному реченні.
- Усне добирання синонімів з довідки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що цікавого ви дізналися на уроці?
— За якими відмінками змінюються іменники?
— Що є початковою формою іменника?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 106, с. 54.
Немає коментарів:
Дописати коментар