МІСТО СМІЛА (Народна легенда)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з народними легендами як жанром усної народної творчості; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати вміння виділяти головне, висловлювати свої міркування; виховувати любов до рідної землі.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
— Прочитайте вірш, обирати темп мовлення, відповідний змісту тексту.
Втекло молоко,
Втекло молоко!
Вниз по сходах скотилося,
Уподовж вулиці пустилося,
Через площу потекло,
Постового обійшло,
Під лавкою проскочило,
Трьох стареньких підмочило,
Пригостило трьох котенят,
Розігрілося — і назад:
Уподовж вулиці летіло,
Вгору по сходах пихкало
І в каструлю заповзло,
Відбуваючи важко.
Тут господиня настигнула:
— Закипіло?
— Закипіло!
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують зміст легенди «Хліб і золото» (с. 14–15).
Оцінюють роботу одне одного, вказують на недоліки.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який твір вивчали на попередньому уроці?
— Назвіть жанр цього твору.
— Сьогодні ми ознайомимось ще з однією легендою.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання легенди учнями
— Чи сподобалася вам легенда?
— Про які часи йдеться у легенді? Хто є її героїнею?
2. Словникова робота
— Прочитайте слова. Серед слів правого стовпчика знайдіть тлумачення до слів лівого стовпчика.
Зайди — оволодіння певним опорним пунктом ворога навальним нападом, атакою.
Занепадати духом — недобра слава; безчестя.
Вельможа — тут: приблуди; люди, які прибули звідкись.
Ганьба — яка відзначається пристрасною відданістю справі.
Полум’яна — знатна й багата особа, що займала високу державну або придворну посаду.
Приступ — пов’язана із пролиттям крові, з жертвами.
Кривава сутичка — засмучуватися, вдаватися в тугу.
3. Читання легенди учнями «ланцюжком»
— Про яке місто розповідає легенда?
— Що вам про нього відомо?
Сміла — місто на Придніпровській височині, над річкою Тясмин, районний центр Черкаської області. У місті розташований найбільший залізничний вузол Черкаської області станція імені Тараса Шевченка. До підпоряд-кування Смілянської міськради входить селище Ірдинівка. За часів Російської імперії — містечко Черкаського повіту Київської губернії.
Сміла та її околиці були заселені ще здавна, про це свідчать залишки давніх поселень та численних курганів, виявлених у різних частинах міста та поблизу нього. Два значних древніх городища та 44 кургани вперше були досліджені у 1879–1883 роках О. О. Бобринським, онуком власника Сміли графа Олексія Олексійовича Бобринського. Ці знахідки датуються приналежністю частково до кам’яного віку, частково до бронзового. Офіційна дата народження Сміли — 1542 рік. У XVI столітті у документах Великого князівства Литовського зазначено, що на місці хутора у 1542 році з’являється поселення Яцькове-Тясмино. Назва Сміла відома з першої половини XVIІ століття. З назвою міста пов’язана легенда, яку записав граф Л. О. Бобринський: «Якась-то дівчина провела воїнів через важкодоступне болото в тил до ворога. Вони перемогли тьму-тьмущу ворогів у кривавій битві, але дівчину не вберегли. Поховали воїни хоробру героїню в лісі над Тясмином, а містечко на її честь назвали Смілою».
4. Фізкультхвилинка
5. Аналіз змісту легенди
— У чиїх руках колись була Сміла?
— Хто невпинно вів боротьбу з польськими вельможами?
— Знайдіть і прочитайте, якою була жінка-козачка.
— З яким закликом вона виступила?
— Як було взято замок козаками?
— Як люди увічнили пам’ять про відважну козачку?
6. Робота за ілюстрацією
— Що художник зобразив на ілюстрації?
— Що зображено на гербі міста Сміла?
«У зеленому полі дівчина в срібному (білому) одязі з орнаментом унизу, із золотою косою і червоною пов’язкою на голові, що ламає над головою чорну стрілу. Внизу срібна стінчата з зубцями окраїна з чорними швами». Цей пізнавально-правовий знак створено на основі історико-топонімічної легенди.
Пояснення символіки герба: дівчина, що ламає чорну стрілу, є символом перемоги добра над злом. Срібний (білий) колір її одягу — символом чистоти, її світлих помислів. Зелений колір поля герба символізує життя і місцевість, де відбувалися місцеві події. Зображення кріпосної стіни нагадує про смілянський замок. Така саме символіка присутня й у гербі графа О. О. Бобринського, який зробив великий внесок у розвиток міста.
На великому гербі міста щит увінчаний срібною, мурованою чорним короною, з трьома зубцями й обрамлений з боків натурального кольору стеблами лепехи, нижні частини якої оповиті срібною девізною стрічкою з написом де-візу зеленими літерами: «СМІЛА».
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який твір вивчали на сьогоднішньому уроці?
— Що нового дізналися?
— Що вас найбільше зацікавило?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати легенду (с. 15–16).
Дізнатися, звідки походить назва рідного міста чи села.
Немає коментарів:
Дописати коментар